т.п. Правильна організація безготівкового обороту сприяє зм'якшенню сезонності грошового обігу. Наприклад, що зростає в період масової заготівлі сільгосппродукції грошова маса за умови збільшення безготівкових розрахунків сільськогосподарськими підприємствами веде до більш рівномірного її звертання. Створюються сприятливі умови для державного регулювання грошового обігу. Поліпшується економічне становище суб'єктів грошового обігу, оскільки прискорюється звертання капіталу, забезпечується тісний зв'язок з банками і грошовим ринком у цілому, стимулюються інвестиції.
Основою правового регулювання безготівкових розрахунків є зазначені вище Закон України "Про платіжні системи і переклад грошей в Україні" і Інструкція НБУ про безготівкові розрахунки. Окремі розрахункові операції (наприклад, вексельні розрахунки) регламентуються спеціальними нормативно-правовими актами.
Діюча Інструкція НБУ про безготівкові розрахунки усунула детальне регулювання взаємин між учасниками розрахунків у порядку переведення засобів через органи зв'язку, необхідних у тих випадках, коли фізична особа - одержувач не має рахунки в банку або одержувачу недоступні банківські послуги (наприклад, у віддаленій місцевості отсутствует установа банку). Установлення відповідних правил віднесено до ведення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". В даний час через підприємства зв'язку здійснюються переводи: на ім'я громадян - для одержання аліментів, заробітної плати, витрат на відрядження і т.п.; підприємствам - для виплати заробітної плати, за організований набір робітників, для заготівлі сільгосппродукції і т.п..
2. Правові основи створення підприємства
Першим кроком створення підприємства, з правової точки зору, є оформлення установчих документів та державної реєстрації підприємства у відповідних органах.
До установчих документів належать статут підприємства і установчий (замовницький) договір.
Основні розділи замовницького договору малого підприємства:
предмет договору;
зобов’язання;
права і відповідальність;
порядок розв’язання суперечок;
розмір статутного фонду;
юридична адреса.
Статут малого підприємства розробляють і затверджують його замовники. Він є юридичним документом, що визначає діяльність підприємства. У статуті наводиться повна характеристика напрямків діяльності підприємства:
мета і основні завдання;
правова основа діяльності;
перелік майна і коштів;
взаємовідношення з бюджетом;
формування і розподіл доходу (прибутку);
управління підприємством;
реорганізація і припинення діяльності підприємства.
У статуті також визначається і вид підприємства, його повна назва, місце знаходження, товарний знак.
До малого підприємства у формі акціонерного товариства законом України “Про господарські товариства” передбачені обов’язкові вимоги до змісту документів про заснування. До таких вимог належать відомості про:
вид товариства;
предмет і мету діяльності;
склад засновників і учасників (членів);
повну назву і місцезнаходження;
розмір і порядок формування статутного фонду товариства;
порядок розподілу доходів і збитків;
склад і компетенцію органів управління;
порядок прийняття рішень щодо внесення змін у документи про заснування, а також про ліквідацію або реорганізацію товариства.
У статуті малого підприємства у формі акціонерного товариства подаються відомості про категорії акції та їх номінальну вартість. У документах про заснування ТзОВ крім відомостей, що є однаковими для обох видів товариств, необхідно додавати інформацію про розмір частки кожного з учасників, про розмір, склад і порядок вкладання ними (учасниками) внесків.
У документах обох видів товариств відображається порядок участі акціонерів в управлінні, внесенні додаткових коштів, розподіл прибутку, величина резервного фонду.
Право на здійснення підприємницької діяльності підприємство набуває лише після акту державної реєстрації такої діяльності, в іншому разі така діяльність є незаконною.
Існують певний порядок і умови реєстрації нового підприємства. Будь-яка підприємницька структура вважається створиною і набуває права юридичної особи з дня її реєстрації у державній адміністрації місцевої влади за місцем знаходження підприємства або за місцем проживання підприємця.
В Україні діє протягом останніх років типова схема реєстрації новоствореного підприємства. З метою реєстрації новоствореного підприємства треба подавати такі документи:
рішення власника майна або вповноваженого органу про організацію малого підприємства (за наявності 2-х або більшої кількості власників таким документом є договір про заснування);
статут підприємства;
письмове підтвердження юридичної адреси суб’єкта підприємства;
реєстраційна картка, котра одночасно виконує роль заява засновника про реєстрацію підприємства;
квитанція про сплату мита за реєстрацію підприємства.
Місцева держадміністрація відповідно до своїх прав в повноважень може провести екологічну експертизу представленого для державної реєстрації підприємства або вимагати експертного висновку щодо санітарного та протипожежного стану.
Завершальним етапом створення і реєстрації підприємства є відкриття розрахункового рахунку у відповідному банку за місцем знаходження новоствореного підприємства.
Загальна схема створення і реєстрації підприємства без створення юридичної особи є простішою. У цьому випадку кроки такі:
рішення про започаткування підприємницької діяльності (вибір видів підприєжмницької діяльності, підготовка короткого бізнес-плану);
підготовча робота (звернення у реєстраційний відділ і отримання довідкової інформації про особливості реєстрації й районі, необхідні документи, отримання бланків реєстраційних карток (з примірнику), отримання у банківській установі бланку заяви і банківської картка (2 примірнику0;
звернення у реєстраційний орган держадміністрації (подається: реєстраційна картка в 3-х примірниках, документ про сплату реєстраційного збору; документ, що засвідчує особу);
реєстрація (видача реєстраційним відділом свідоцтва встановленого зразка про державну реєстрацію підприємства без створення юридичної особи, направлення протягом 10 днів реєстраційних карток в орган держстатистики і податкову інспекцію);
звернення у податкову інспекцію (відмітка про реєстрацію, взяття на облік для установи банку, подання необхідних додаткових відомостей);
звернення до нотаріуса (засвідчення підпису підприємця на заповненій банківській картці у 2-х примірниках, копії реєстраційного свідоцтва, сплата держ.мита за нотаріальне засвідчення документів);
звернення у банківську установу (подання документів, необхідних для відкриття рахунку в банку, заяви на відкриття рахунку, копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності з відміткою податкової інспекції);
звернення у місцевий відділ внутрішніх справ (подання документів для отримання дозволу на виготовлення печатки і штампів);
звернення у штемпельно-гравірувальну майстерню (подання екскізів печатки і штампів з відміткою районного ВВС про дозвіл на виготовлення);
ліцензування (отримання дозволу на здійснення конкретного виду підприємницької діяльності – за необхідності).
Ринок не передбачає необмеженої свободи дій підприємницьких структур. Відповідно до чинного законодавства України можна здійснювати всі види підприємницької