Платіжні вимога-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів з дня виписування. День заповплатіжної вимоги-доручення не враховується. Вимога-доручення подається платником в установу банку у примірниках.

Чек – це розрахунковий документ застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізич-ними та юридичними особами за отримані товари, виконані роботи та надані ти. Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (емітенту) , яка веде його рахунок, сплатити чекодержателїю зазначену в чеку суму коштів. Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері на банкнотній фабриці Національно банку України за зразком, затвердженим Національним біл-ком України. Вони брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.Строк дії чекової книжки — один рік, а розрахункового чека, який видається для разового розрахунку фізичній особі три місяці.

За погодженням з установою банку строк дії невикорист ної чекової книжки може бути продовжений. В чеку передбачається:

а) назву "розрахунковий чек";

б) назву (для фізичних осіб — прізвище, ім'я, по батьк< І чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює) власника чекової книжки (чекодавця) номер його рахунку;

в) назву банку-емітента і його номер МФО;

г) ідентифікаційні коди чекодавця та чекодержателя;

д) назву чекодержателя;

е) доручення чекодавця банку-емітенту сплатити конкретну суму, що зазначена цифрами та літерами;

є) призначення платежу;

ж) число, місяць та рік складання чека (місяць має бути написаний літерами, дата видачі чека має відповідати його реальній даті видачі), місце складання чека;

з) підписи чекодавця та відбиток печатки (юридичної особи) на якому відсутній будь-який із зазначених реквізитів, недійсним і повертається банку

Оплата чека забезпечується:*

шляхом депонування чекодавцем коштів на окремому ра-хунку в банку чекодавця;*

наявністю коштів на відповідному рахунку чекодавця. 

Акредитив - це грошове зобов'язанняя банку, що видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акредитив, може здійснити постачальникові платіж або надати іншому банку повноваження здійснювати такі платежі на умо-вах пред'явлення документів, передбачених в акредитиві.

Розрізняють наступні види акредитивів:

- відкличний (може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара);

- безвідкличний (може бути змінений або анульований тільки за згодою постачальника, на користь якого він був відкритий).

Акредитив може відкриватися для розрахунків тільки з одним постачальником. Строк дії та порядок розрахунків за ним встановлюються у договорі між платником і постачальником.

Для одержання коштів за акредитивом, що депонованим у банку постачальника, постачальник, який відвантажив това ри, подає реєстр рахунків та передбачені умовами акредитив; документи в банк, що його обслуговує, до закінчення строк дії акредитива. Банк після перевірки документів у разі відповідності їх умовам акредитива проводить виплату.

Після використання акредитива, депонованого у банк платника, виплати постачальнику за акредитивом здійсню ються у банку постачальника на підставі отримання від поста чальника реєстру рахунків з відповідними документами.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошо ве зобов'язання векселедавця сплатити після настання строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю)

У господарському обігу використовуються простий і переказний векселі:

Простий вексель — це складений за суворо визначеною фо мою документ, за яким боржник (векселедавець) приймає себе абстрактне, нічим не обумовлене зобов'язання в зазна-ний строк чи на вимогу здійснити платіж кредитору (вексе держателю) або тому, кому він накаже. При простому веке, платником є сам векселедавець.

Переказний вексель — складений за суворо визначеною формою документ, в якому міститься проста і нічим обумовлена пропозиція боржника, векселедавця в зазначений строк здійснити платіж кредитору, векселедержателю (ремітенту) або тому, кому він доручить.

Переказний вексель відрізняється від простого тим, що при його використанні векселедавець сам платежу не здійснює, а переказує цей обов'язок на свого боржника.

Інкасові доручення – це банківський документ по якому банк за дорученням клієнта отримує плату за надіслану на його адресу продукцію, товари, надані послуги на основі грошових, товарних та розрахункових документів. Розміри плати визначаються умовами платежу від покупця.

У рядку "Призначення платежу" інкасового доручення вказуються назва законодавчого акта, передбачене право безспірного стягнення коштів (його номер і відповідний пункт), і документ, на підставі я здійснюється стягнення.

Відповідальність за достовірність даних інкасового дорученя на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача, який оформив розрахунковий документ та надав його до банку, що його обслуговує.

У разі безспірного стягнення та безакцептного спис коштів з установи комерційного банку стягувач подає розрахункові та виконавчі документи (накази господасрьких судів та виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені чинним законодавством) до установи банку, в якому він обслуговується. Отримані документи банк одержувача коштів нале спецзвязком до  регіонального управління Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок платника (юридичної особи).

У разі безспірного стягнення та безакцептного спис коштів з установи комерційного банку, в якому обслугову. стягувач, підприємство має право надіслати цінним ти розрахункові та виконавчі документи (накази арбітра судів, виконавчі листи, видані судами, та інші, визначені ним законодавством) безпосередньо до регіонального уг лшня Національного банку, в якому відкритий кореспондентськии рахунок банку платника (юридичної особи).

Пластикова картка – це електронний розрахунковий документ встановленої форми, за яким його власник має парво на отримання певної суми готівкових коштів, наявних на його відповідному рахунку.

Грошовий оборот на кожному підприємстві пов'язаний з такими напрямками:—

забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, ма-теріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);—

реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування ви-трат і формування