Стаття 981. Подвiйне складське свiдоцтво

1. Подвiйне складське свiдоцтво складається з двох частин - складського свiдоцтва та заставного свiдоцтва (варанта), якi можуть бути вiдокремленi одне вiд одного.

2. У кожнiй з двох частин подвiйного складського свiдоцтва мають бути однаково визначенi:

1) найменування та мiсцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберiгання;

2) номер свiдоцтва за реєстром товарного складу;

3) найменування юридичної особи або iм'я фiзичної особи вiд якої прийнято товар на зберiгання, її мiсцезнаходження або мiсце проживання;

4) найменування i кiлькiсть прийнятого на зберiгання товару - число одиниць та (або) товарних мiсць та (або) мiра (вага, об'єм) товару;

5) строк, на який прийнято товар на зберiгання, або вказiвка на те, що товар прийнято на зберiгання до запитання;

6) розмiр плати за зберiгання або тарифи, на пiдставi яких вона обчислюється, та порядок її сплати;

7) дата видачi свiдоцтва;

8) пiдпис особи, яка видала свiдоцтво, та печатка товарного складу.

3. Документ, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, не є подвiйним складським свiдоцтвом.

Стаття 982. Права володiльця складського та заставного свiдоцтва

1. Володiлець складського та заставного свiдоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберiгається на товарному складi.

2. Володiлець лише складського свiдоцтва має право розпоряджатися товаром, але цей товар не може бути взятий зi складу до погашення кредиту, виданого за заставним свiдоцтвом.

3. Володiлець лише заставного свiдоцтва має право застави на товар на суму вiдповiдно до суми кредиту та процентiв за користування ним. У разi застави товару вiдмiтка про це робиться на складському свiдоцтвi.

Стаття 983. Передання складського та заставного свiдоцтва

1. Складське та заставне свiдоцтва можуть передаватися разом або окремо за передавальними написами.

Стаття 984. Просте складське свiдоцтво

1. Просте складське свiдоцтво видається на пред'явника.

2. Просте складське свiдоцтво має мiстити вiдомостi, встановленi пiдпунктами 1, 2, 4 - 8 частини другої статтi 981 цього Кодексу, а також вказiвку на те, що воно видане на пред'явника.

3. Документ, що не вiдповiдає вимогам цiєї статтi, не є простим складським свiдоцтвом.

Стаття 985. Видача товару за подвiйним складським свiдоцтвом

1. Товарний склад видає товари володiльцевi складського та заставного свiдоцтва (подвiйного складського свiдоцтва) лише в обмiн на обидва свiдоцтва разом.

2. Володiльцевi складського свiдоцтва, який не має заставного свiдоцтва, але сплатив суму боргу за ним, склад видає товар лише в обмiн на складське свiдоцтво та за умови надання разом iз ним квитанцiї про сплату всiєї суми боргу за заставним свiдоцтвом. Товарний склад, що видав товар володiльцевi складського свiдоцтва, який не має заставного свiдоцтва та не сплатив суму боргу за ним, вiдповiдає перед володiльцем заставного свiдоцтва за платiж усiєї суми, забезпеченої за ним.

4. Володiлець складського та заставного свiдоцтва має право вимагати видачi товару частинами. При цьому в обмiн на первiснi свiдоцтва йому видаються новi свiдоцтва на товар, що залишився на складi.

§ 3. Спецiальнi види зберiгання

Стаття 986. Зберiгання речi у ломбардi

1. Договiр зберiгання речi, прийнятої ломбардом вiд фiзичної особи, оформляється видачею iменної квитанцiї.

2. Цiна речi визначається за домовленiстю сторiн.

3. Ломбард зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свiй рахунок речi, прийнятi на зберiгання у повнiй сумi їх оцiнки.

Стаття 987. Продаж речi, яку поклажодавець не забрав iз ломбарду

1. Рiч, яку поклажодавець не забрав iз ломбарду пiсля спливу трьох мiсяцiв вiд дня закiнчення строку договору зберiгання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом.

2. Iз суми виторгу, одержаної вiд продажу речi, вираховується плата за зберiгання та iншi платежi, якi належить зробити ломбардовi. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцевi.

Стаття 988. Зберiгання цiнностей у банку

1. Банк може прийняти на зберiгання документи, цiннi папери, дорогоцiннi метали, камiння, iншi коштовностi та цiнностi.

2. Банк може бути уповноважений поклажодавцем на вчинення правочинiв з цiнними паперами, прийнятими на зберiгання.

3. Укладення договору зберiгання цiнностей у банку засвiдчується видачею банком поклажодавцевi iменного документа, пред'явлення якого є пiдставою для повернення цiнностей поклажодавцевi.

Стаття 989. Договiр про надання iндивiдуального банкiвського сейфа, що охороняється банком

1. Банк може передати поклажодавцевi iндивiдуальний банкiвський сейф (його частину або спецiальне примiщення) для зберiгання у ньому цiнностей та роботи з ними.

2. Банк видає поклажодавцевi ключ вiд сейфа, картку, що iдентифiкує поклажодавця, iнший знак або документ, що посвiдчує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цiнностей.

3. Банк приймає вiд поклажодавця цiнностi, контролює їх помiщення у сейф та одержання їх iз сейфа.

Стаття 990. Договiр про надання iндивiдуального банкiвського сейфа, що не охороняється банком

1. До договору про надання банкiвського сейфа особi без вiдповiдальностi банку за вмiст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 991. Зберiгання речей у камерах схову органiзацiй, пiдприємств транспорту

1. Камери схову загального користування, що перебувають у вiданнi органiзацiй, пiдприємств транспорту, зобов'язанi приймати на зберiгання речi пасажирiв та iнших осiб незалежно вiд наявностi у них проїзних документiв.

2. На пiдтвердження прийняття речi на зберiгання до камери схову (крiм автоматичних камер) поклажодавцевi видається квитанцiя або номерний жетон.

3. Збитки, завданi поклажодавцевi внаслiдок втрати, нестачi або пошкодження речi, зданої до камери схову, вiдшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх вiдшкодування у розмiрi суми оцiнки речi, здiйсненої при переданнi її на зберiгання.

4. Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберiгати рiч, встановлюється правилами, що видаються вiдповiдно до транспортних кодексiв (статутiв), або за домовленiстю сторiн. Якщо сторона не забрала рiч у встановленi строки, камера схову