Щоб глибоко і всесторонньо зрозуміти суть і особливості існуючих нині держав і правових систем, а також спробувати виявити історичні тенденції їх розвитку в майбутньому, необхідно перш за все вивчити, як ці держави і державні утворення виникають, який шлях вони проходять і чим вони стають зараз. В.І. Ленін, поза сумнівом, мав рацію, коли писав, що якщо розглядати яке не будь суспільне явище, включаючи державу, під кутом зору його виникнення і розвитку, то в ньому, поза сумнівом, виявляться залишки минулого, основи теперішнього часу і зачатки майбутнього.[26,181]

Таким чином, акцентуючи увагу на вивченні проблем виникнення і розвитку держави в теперішньому часі, ми тим самим перекидаємо міст, в його минуле і створюємо передумови для розуміння основних тенденцій його розвитку в майбутньому.

Розглядаючи проблему взаємозв'язку і взаємодії теперішнього часу з минулим і майбутнім на прикладі еволюції суспільства, Н.М. Коркунов писав, що поряд з теперішнім часом для суспільства і держави має важливе значення і минуле. Кожне покоління має відомий вплив на розвиток суспільного життя в майбутньому, з одного боку, і кожне покоління одержує багатий спадок від батьків і дідів з минулого, з другого боку.

Життя і склад суспільства, підкреслював вчений, більшою мірою визначаються минулим, чим більше це минуле багате історичними подіями. Слабке суспільство в теперішньому часі може, проте, продовжувати існуватит, якщо воно багате минулим. Прикладом може служити Римська імперія, що існувала протягом довгого часу після того, як справжні умови поза сумнівом вели її до падіння. Її минуле було таке багате, що навіть варвари, що поруйнували її політичну могутність, не могли не приклонятися перед величчю її цивілізації.

Проте поряд з минулим історичним життям, продовжував Н.М. Коркунов, визначаючий склад всього суспільного життя, і поряд із справжніми сприятливими або несприятливими умовами знаходиться ще третій елемент, що становить важливу відмінну рису суспільних явищ. Внаслідок того, що людина обдарована свідомістю і пам'яттю, він переноситься від того, що пройшло до майбутнього. Пам'ять і бажання — дві сторони одного і того ж явища. Все те, що людина накопичила в досвіді минулого, він так чи інакше переносить в майбутнє. Кожна людина здатна завдяки створюваним нею ідеалам мати своє власне уявлення про майбутнє. «Існування цих ідеалів або їх відсутність, їх характер, все це надзвичайно важливі моменти, що визначають суспільне життя».[31,74]

Таким чином, робив висновок автор, суспільство визначається трьома моментами: «справжніми умовами життя, що пройшли і тими ідеалами, які утворюються на підставі минулого досвіду».[21,204]

Сказане повною мірою відноситься не тільки до суспільного, але і до державного життя, до держави. Виникнення і становлення будь-якого з його типів в теперішньому часі завжди має своє коріння у вигляді причин, умов, матеріальної, соціальної, політичної і іншої основи даного процесу у минулому. Одночасно з цим процесом закладаються матеріальні і інші передумови для підтримки його високого життєвого тонусу, для його зміцнення і розвитку в майбутньому. Основним моментом у всьому цьому русі державно-правової матерії є процес виникнення держави і права зі всіма властивими йому ознаками і особливостями у вигляді його різних способів і форм прояву, різних умов і причин формування держави і права, різноманітних звичаїв і традицій, сприяючих або перешкоджаючих їх зародженню.

РОЗДІЛ ІІ.Багатоманітність теорій походження держави і права і її основні причини

У науковій літературі цілком виправдано звертається увага на те, що при розгляді проблем походження держави і права не слід змішувати два вельми схожих між собою, але в той же час не ідентичних питаннь, а саме — питання про закономірності утворення держави і права з питанням про причини їх виникнення.[19,204]

Закономірність, відображаючи внутрішні, глибинні зв'язки держави і права з оточуючою їх матеріальною, соціальною і іншим середовищем, що обумовлює процес їх зародження, становлення і подальшого розвитку, свідчить про об'єктивну данину історичної приреченості даного процесу в будь-якому суспільстві, що зароджується і розвивається. В той же час причинність (причини) виникнення держави і права вказують на ті конкретні матеріальні, соціальні і інші об'єктивні чинники-умови, які безпосередньо породжують або ж обумовлюють в прямій або непрямій формі даний процес.

На основі аналізу умов, що викликають необхідність виникнення держави і права і що фактично породжують їх, розробляються різні вчення про походження держави і права, а також створюються відповідні теорії.

Досліджуючи питання про вчення, що стосуються держави і права, відомий німецький теоретик держави і права Георг Еллінек писав на рубежі XIX — XX ст.ст. про те, що «теоретична наука» розробила загальні і особливі вчення про державу. Перше прагне з'ясувати основи всього вчення про державу, піддаючи науковому дослідженню явище держави взагалі і основні його визначення. Свої висновки воно витягує з дослідження не окремих державних утворень, а всієї сукупності історичних і соціальних форм прояву держави.

Що ж до «особливого вчення про державу», то воно «займається або порівнянням окремих установ держав взагалі або певної групи держав, або — ще вужче — певної групи держав впродовж певної епохи, маючи при цьому на меті конструювати і пояснити типи цих установ, або ж особливе вчення про державу є просто пізнанням