У випадку, коли платник податків має кілька видів податкових боргів, враховується їхня загальна сума. Повідомлення про звільнення окремих видів активів з-під податкової застави видається органом державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків у писемній формі у вигляді рішення (див. форму 2) у двох екземплярах, перший з яких видається платникові податків. Рішення реєструються в окремому журналі, екземпляри рішень ДПАУ зберігаються в справі платника податків для наступного контролю за сплатою податків.

Пріоритет податкової застави

Право податкової застави має пріоритет перед:

1) будь-якими правами інших застав, що не були зареєстровані в держреєстрах застав рухомого чи нерухомого майна до виникнення права на таку податкову заставу;

2) будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту виникнення такого права на податкову заставу, незалежно від того, були зареєстровані права інших застав у держреєстрах заставного рухомого чи нерухомого майна чи ні;

3) будь-якими правами інших застав, що виникли або були зареєстровані в держреєстрах заставного рухомого чи нерухомого майна в той самий день, коли виникло право податкової застави.

Захист інтересів кредиторів підприємства

Підприємство (платник податків), активи якого знаходяться в податковій заставі, зобов'язане в письмовому вигляді повідомити наступним кредиторам 2 про таку податкову заставу, характер і розмір забезпечених цією заставою зобов'язань, а також відшкодувати збитки кредиторів, що можуть виникнути у випадку неподання їм такого повідомлення.

За цих умов, орган державної податкової служби направляє платнику податків повідомлення за встановленою формою про виникнення права податкової застави на всі активи такого платника.

В той же час, у випадках:

- несплати у граничні строки, встановлені Законом, суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, податкова застава виникає з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

- несплати у граничні строки, встановлені Законом, суми податкового зобов’язання, визначеної контролюючим органом, податкова застава виникає з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

При цьому право податкової застави визначається на підставі даних карток особових рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного законодавства.

До 1 жовтня 2004 року, згідно з вимогами статті 5 Указу 167/98, платник податків, майно якого перебувало у податковій заставі, володів ним на свій розсуд, за умови його збереження.

З набранням чинності статті 8 Закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження своїм майном, майновими та немайновими правами, що використовується у його підприємницькій діяльності (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готовою продукцією, товарами і товарними запасами, роботами та послугами за кошти за їх звичайними цінами.

Винятковими є операції, що згідно із Законом підлягають обов’язковому письмовому узгодженню з податковим органом.

Якщо платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив їх без попередньої згоди податкового органу, він додатково сплачує штраф у розмірі ста відсотків від суми податкового боргу, щодо якого виникло право податкової застави. При цьому податковим органом на підставі акта перевірки приймається рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі. Рішення разом з податковим повідомленням надсилається (вручається) платнику податків.

Законом чітко визначено, у яких випадках активи платника податків звільняються з податкової застави. Якщо статтею 7 Указу № 167/98 було встановлено, що податкова застава припиняється погашенням або списанням у встановленому порядку податкової заборгованості, що надавало надію порушникам платіжної дисципліни щодо періодичного прощення державою його податкових боргів і, у зв’язку з цим, умисного невиконання норм.

Адміністративний арешт активів

Поняття арешту активів

Арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення його податкового боргу та застосовується у випадку коли внаслідок проведення оперативно-розшукових дій органами податкової міліції або митними органами є підстави для підозри посадових осіб платника податків в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов"язкових платежів) таким платником податків, і за такими підставами розпочато кримінальне провадження.

Арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податку дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту. Арешт може бути накладеним на будь-які активи підприємства, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, на яких не може бути накладено стягнення згідно з законодавством.

Арешт активів накладається виключно за рішенням суду (арбітражного суду).

Повний або умовний арешт

Арешт активів може бути повним або умовним.

Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на розпорядження, володіння та користування його активами із їх вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов"язаний з їх зберіганням, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Умовним арештом активів визнається обмеження права платника податків на розпорядження, володіння та користування його активами, що полягає в обов"язковому попередньому отриманні дозволу податкового органу на будь-яку операцію платника податків з такими активами.

Попереднє майнове забезпечення податкового боргу

За поданням відповідного органу податкової міліції керівник податкового органу може видати припис про застосування попереднього майнового забезпечення податкового боргу, який надсилається:

а) банкам, обслуговуючим платника податків з вимогою щодо тимчасового зупинення активних операцій з рахунків такого платника податків, крім операцій з:

погашення податкових зобов"язань та податкового боргу;

сплати боргу за рішенням суду (арбітражного суду), чи виконавчими документами;

сплати боргу за задоволеними претензіями в