Конфіскація (ст. 29). Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адмініст-ративного правопорушення, полягає в примусовій безоп-латній передачі цього предмета у власність держави.

Дане стягнення застосовується органами адміністра-тивної юрисдикції (найчастіше суддями, митними органа-ми, органами внутрішніх справ), як правило, як додаткове стягнення (статті 46'; 85; 133; 160; 162 та ін.). Як основне адміністративне стягнення конфіскація передбачена тіль-ки за порушення деяких митних правил (статті 208 і 209).

Це не компенсаційний захід. Відшкодування майнового збитку не належить до цілей даного стягнення. Не пов'язана конфіскація і з задоволенням будь-яких державних або громадських інтересів, її мета як адміністративного стягнення полягає в примусі особи до виконання покладе-них на неї обов'язків.

Адміністративно-правова конфіскація завжди є спеці-альною (має спеціальний характер). Це означає, що кон-фіскується не все майно і не будь-які предмети. Конфіска-ція провадиться тільки щодо речей, безпосередньо зв'яза-них із проступком і прямо названих у законі (рушниць та інших знарядь полювання, предметів спекуляції тощо).

Адміністративний арешт (ст. 32 КпАП). Даний захід відповідальності встановлено за адміністративні правопо-рушення, що за ступенем громадської безпеки наближа-ється до злочинів. Він є найбільш суворим з усіх видів адміністративних стягнень. Тому законодавець прямо за-значає, що адміністративний арешт застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень. Цією ж обставиною пояснюється ви-користання даного стягнення тільки в альтернативних санкціях.

Призначається адміністративний арешт тільки судом (суддею) на термін до 15 діб. Його не застосовують до ва-гітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, осіб, які не досягли 18 років, інвалідів 1 і 2 груп (ст. 32), а також військовослужбовців, призваних на збори військо-возобов'язаних, осіб рядового і начальницького складу ор-ганів внутрішніх справ (ст. 15).

Винятковість адміністративного арешту означає, що можливість застосування до правопорушника альтернативних заходів впливу старанно вивчена і визнана недо-цільною. У цьому зв'язку характерними є санкції ст. 173 "Дрібне хуліганство"; ст. 178 "Розпивання спиртних напо-їв у громадських місцях і поява у громадських місцях у п'яному вигляді"; ст. 185 "Злісна непокора законному роз-порядженню або вимозі працівника міліції, члена громад-ського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовцям; ст. 185' "Порушення порядку орга-нізації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій". У них підкреслюється, що дані проступки тягнуть адміністративний арешт лише в тих випадках, ко-ли з урахуванням обставин справи й особи правопорушни-ка застосування до нього інших заходів впливу визнається недостатнім.

За чинним законодавством адміністративний арешт пе-редбачається за вчинення таких видів правопорушень:*

незаконні вироблення, придбання, зберігання, пере-везення, пересилання наркотичних засобів або психотроп-них речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44);*

дрібне хуліганство (ст. 173);*

розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява у громадських місцях у п'яному вигляді (ч. З ст. 178);*

злісна непокора законному розпорядженню або вимо-зі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця (ст. 185);*

порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 185');*

прояв неповаги до суду (ст. 1853).

Крім цього, адміністративний арешт передбачений як наслідок ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства. Відповідно до ст. 325 КпАП, постановою судді невідбутий строк ви-правних робіт може бути замінено адміністративним ареш-том із розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на 15 діб.

Використана література:

Адміністративне право України. Підручник. – К., 2003.

Словник-довідник юриста. – Харків, 2001.