Згідно ст. 6 Закону України від 1 грудня 1994 р. "Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №1. — Ст. 1) громадянин, звільнений з роботи (посади) в зв'язку з незаконним засудженням або усунен-ням з посади в зв'язку з незаконним притягненням до кри-мінальної відповідальності, повинен бути поновлений на по-передній роботі (посаді), а у разі неможливості цього (ліквіда-ція підприємства, установи, організації, скорочення посади, а також наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді)) йому по-винна бути надана державною службою зайнятості інша відпо-відна робота. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше місячного терміну від дня звернення, якщо воно на-дійшло протягом 3 місяців з моменту вступу в законну силу виправдувального вироку або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю в діянні складу злочину або недоведеніс-тю участі обвинуваченого в здійсненні злочину.

Звільнення застосовується у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.

7. Поява на роботі в нетверезому стані, в стані нарко тичного або токсичного сп'яніння (п. 7 cm. 40 КЗпП).

Поява на роботі працівника в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння дає власнику право на його звільнення, якщо такий стан підтверджений певними доказами: медичним висновком, актом, складеним представ-никами власника і громадських організацій, свідченнями свідків та ін. За загальним правилом вважається незаконною поява працівника в такому стані в робочий час на своєму робочому місці. Але для працівників, які несуть дисциплі-нарну відповідальність за статутами про дисципліну (підпри-ємства зв'язку, залізничного транспорту та ін.), порушенням трудової дисципліни вважається також поява в нетверезо-му стані, стані наркотичного і токсичного сп'яніння не тільки безпосередньо на своєму робочому місці, а і на території підприємства і в неробочий час. Для працівників з ненормо-ваним робочим днем час знаходження на роботі понад вста-новлену тривалість є робочим.

За цією підставою можуть бути звільнені з роботи пра-цівники за появу на роботі в нетверезому стані, в стані нарко-тичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від ро-боти або продовжували виконувати трудові обов'язки.

8. Вчинення за місіі,ем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або заходів громадського впливу (п. 8 cm. 40 КЗпП).

Факт розкрадання як підстава для звільнення повинен характеризуватися такими умовами:

а) бути вчиненим за місцем роботи працівника, тобто в організації, з якою працівник перебуває у трудових відноси-нах, а також в організації, в якій він виконує роботу на ос-нові цих трудових відносин;

б) бути встановленим вироком суду, що набрав законної чинності, або постановою органу, в компетенцію якого входить накладення адміністративного стягнення або застосу-вання заходів громадського впливу.

Звільнення в зв'язку з розкраданням за місцем роботи проводиться не пізніше як за 1 місяць від дня вступу в силу вироку, постанови або рішення компетентного органу, не враховуючи часу перебування у відпустці та звільнення від роботи в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Крім перерахованих вище загальних підстав, законодав-ство передбачає і додаткові підстави, за якими трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника з де-якими категоріями працівників, а саме:—

одноразове грубе порушення трудових обов'язків ке-рівним працівником (п. 1 cm. 41 КЗпП): керівником підпри-ємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його за-ступниками, головним бухгалтером підприємства, уста-нови, організації, його заступниками, а також службови-ми особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службови-ми особами державної контрольно-ревізійної служби і органів державного контролю за цінами.

Визначення ступеня важкості проступку в кожному кон-кретному випадку належить до компетенції посадових осіб, які володіють правом призначення і звільнення від посади керівних працівників. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вивчено, яку зав-дано ним (могло бути завдано) шкоду (п. 27 постанови Пле-нуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 p. №9);—

винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповнова-женого ним органу (п. 2 cm. 41 КЗпП).

Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що за да-ною підставою можуть бути звільнені працівники, які безпо-середньо обслуговують грошові або товарні цінності, тобто зайняті прийомом, зберіганням, транспортуванням і розподі-лом цих цінностей (касири, інкасатори, завідуючі базами, ко-мірники та ін.). Підставою для звільнення є винні дії праців-ника, наприклад, наявність надлишків на складі, обман по-купців, зловживання алкогольними напоями, неправильне ведення звітної документації. Ці дії повинні бути підтверджені певними доказами. Пленум роз'яснив також, що при встановленні в передбаченому законодавством порядку факту здійснення працівником розкрадання, хабарництва та інших корисливих правопорушень, ці працівники можуть бути звільнені на підставі втрати довір'я до них і в тому випадку, коли вказані дії не пов'язані з їх роботою;—

здійснення працівником, що виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи