РЕФЕРАТ

на тему:

“Статус Конституційного суду України”

1. Кон-ституційний Суд України -

як особливий судовий орган кон-ституційного контролю

Конституційний Суд України посідає особливе, відок-ремлене від інших органів держави, місце. Це обґрунтовується наступним:

- незважаючи на те, що про Конституційний Суд Украї-ни йдеться у розділі VIII Основного Закону України, він не є складовою, а ні загальних, а ні спеціалізованих апеляційних судів;

- саме тому його правовий статус визначено в окремо-му розділі XII "Конституційний Суд України";

- цей розділ міститься не відразу за розділом VIII "Пра-восуддя" Конституція України. – К., 1996.

, а перед розділом ХІІІ "Внесення змін до Конститу-ції України", що є досить логічним;

- система судів загальної юрисдикції і спеціалізованих судів відрізняється від Конституційного Суду України тим, що: останній не має власної системи; порядок призначення суддів загальної і спеціальної юрисдикції докорінним чином відрізняється від порядку формування Конституційного Су-ду; вимоги, які пред'являються до суддів Конституційного Суду відрізняються від вимог щодо судців загальної і спеці-альної юрисдикції; основні принципи судочинства останніх докорінно відрізняються від засад Конституційного Суду; на діяльність Конституційного Суду України не поширюються норми процесуальних кодексів України; Конституційний Суд України має власну, притаманну лише йому, процедуру роз-гляду питань своєї компетенції; специфічні і властиві лише Конституційному Суду України акти, які він приймає; до суддів цього Суду пред'являються підвищені вимоги щодо стажу роботи, вікового цензу та місця проживання в Україні; акти цього органу не підлягають спеціальному та касаційно-му оскарженню; на відміну від строків повноважень суддів загальної і спеціальної компетенції, судді Конституційного Суду призначаються на суворо визначений строк; судді Кон-ституційного Суду не входять до складу Вищої ради юстиції.

Все це дає можливість зробити висновок про те, що Кон-ституційний Суд України є особливим судовим органом кон-ституційного контролю.

Така природа Конституційного Суду пояснюється тим, що останніми роками у світі дедалі більше обґрунтовується думка про те, що поряд із законодавчою, виконавчою і судо-вою владою має існувати четверта влада — контрольна.

Контрольна влада згідно з однією з теорій у науці кон-ституційного права — влада, яка посідає самостійне місце в системі розподілу державної влади поряд з законодавчою, виконавчою і судовою. У більшості держав контрольна влада представлена вищими органами держави особливого роду (конституційні суди, рахункові палати, державні контро-лери, суперінтенданти, омбудсмени). На відміну від відомчо-го, адміністративного контролю, інститути контрольної влади посідають самостійне місце, вони організаційно відок-ремлені від інших гілок влади.

Специфіка діяльності органів контрольної влади полягає в тому, що вони не встановлюють загальних правил поведін-ки, як це робить законодавча влада, не займаються держав-ним управлінням, яке притаманне відповідній владі, не роз-глядають конкретних кримінальних, цивільних, трудових та інших справ, що становить сферу діяльності судової влади. Органи контролю, і зокрема Конституційний Суд України, займаються лише розслідуванням, перевіркою, вивченням стану справ і не мають права втручатися в оперативну діяльність установ і підприємств. Звичайно, вони доповідають про результати перевірок іншим органам держави, які і застосо-вують відповідні заходи до порушників. Самі ж органи конт-ролю, у тому числі і Конституційний Суд України, як прави-ло, ніяких покарань призначати не можуть.

2. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України

Конституційно-правовий статус Конституційного Суду визначається розділом XII Конституції та Законом України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996.

Стаття 147 Конституції України визначає сутність Кон-ституційного Суду України та його призначення.

Конституційний Суд України визначається як єдиний орган конституційної юрисдикції.

Призначення цього органу:

- вирішувати питання про відповідність законів та ін-ших правових актів Конституції України;

- давати офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституція України визначає склад Конституційного Суду України та порядок його формування.

Згідно з Конституцією Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду. Президент України (ч. 22 ст. 106), Верховна Рада України (ч. 26 ст. 86) та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Консти-туційного Суду України (ч. 2 ст. 148) Конституція України. – К., 1996.

.

У Конституції України визначаються вимоги до судців Конституційного Суду України.

Відповідно до ч. З ст. 148 Конституції України суддею Конституційного Суду України може бути громадянин Украї-ни, який на день призначення досяг сорока років, має вишу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою.

При цьому суддя Конституційного Суду призначається на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Із загальної кількості суддів на спеціальному пленарному засіданні обирається Голова Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк.

Вище зазначалося, що основні положення норм розді-лу VIII Конституції України "Правосуддя" на суддів Конституційного Суду не поширюються. Проте є й вийнятки. Так, згідно зі ст. 149 Конституції України на суддів Конституцій-ного Суду поширюються гарантії незалежності та недотор-канності, підстави щодо звільнення з посади, передбачені ст. 126, та вимоги щодо несумісності, визначені в ч. 2 ст. 127 Конституції.

Суддя Конституційного Суду вважається таким, що всту-пив на посаду, з часу складання ним присяги, а повноважен-ня закінчуються в останній день місяця, в якому строк його перебування на посаді судді закінчується або в якому йому виповнюється шістдесят п'ять років.

Конституційному Суду України надано досить