КУРСОВА РОБОТА
на тему:
“Позовна давність”
План
Вступ
Розділ 1. Поняття та види строків у цивільному праві
Розділ 2. Позовна давність
2.1. Поняття позовної давності
2.2. Види позовної давності, їх характеристика
2.3. Обчислення позовної давності
2.4. Підстави для зупинення перебігу позовної давності
Висновки
Список використаної літератури:
ВСТУП
Тема курсової роботи: “Позовна давність”.
Актуальність теми: Полягає в тому, що строки позовної давності мають загальний характер. Вони поширюються на всі правовідносини, крім випад-ків, передбачених законодавством. Норми, в яких містя-ться правила щодо позовної давності, складають само-стійний цивільно-правовий інститут, який є однією із складових загальної частини цивільного права.
У матеріальному розумінні право на позов — це право вимагати від суду винесення рішення про захист пору-шеного суб'єктивного права і право отримати такий за-хист. Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд, але не позбавляє права, звернутися за захистом до суду взагалі, оскільки для подачі позовної заяви до суду про захист порушеного суб'єктивного пра-ва законодавець ніяких строків не встановлює.
Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивіль-них правовідносин. Він дисциплінує учасників цивіль-ного обігу, стимулює їх до активності в здійсненні нале-жних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.
Позовна давність поширюється на всі вимоги, за винятками, передбаченими безпосередньо в ЦК або в інших нормативних актах.
Структура роботи: Робота складається з двох розділів. Перший розділ – “Поняття та види строків у цивільному праві”, другий (основний) – “Позовна давність”. Перший розділ дає тлумачення строків у цивільному праві, розкриває їх значення, другий розділ безпосередньо розкриває особливості позовної давності, зокрема – поняття позовної давності, види позовної давності та їх характеристика, обчислення позовної давності, розкриває підстави для зупинення перебігу позовної давності.
Обсяг роботи: 24 сторінки.
Література: Під час виконання даної курсової роботи були використані різноманітні нормативно правові акти, коментарі до них, різноманітні посібники з цивільного права та суміжних галузей, періодичні видання тощо.
Методи дослідження: були використані такі методи науково-дослідницької роботи як літературний, порівняльний, метод аналізу та синтезу, узагальнення.
На мою думку, написання даної роботи дає змогу глибше дослідити окремі напрямки цивільного права, зокрема особливості позовної давності та використання строків у цивільному праві, дозволяє набути навички щодо наукової роботи, розвивати логіку мислення та викладення своїх думок у письмовому вигляді. Все це є вкрай потрібним для професії юриста.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ СТРОКІВ
У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
Здійснення і захист цивільних прав тісно пов'язані з фактором часу. Цивільні пра-вовідносини не існують абстрактно: вони виникають, змінюються та припиняють-ся у часі. Для регулювання цивільних відносин використовують певні проміж-ки часу, які називаються строками.
Під строком у цивільному праві ро-зуміють, звичайно, момент або проміжок часу, з настанням або із закінченням якого законодавець пов'язує певні правові на-слідки. Так, якщо протягом трьох років громадянин відсутній за місцем по-стійного проживання і його місцезнахо-дження невідоме, то суд, за заявою заці-кавленої особи, може оголосити такого громадянина померлим. Ось цей промі-жок часу (три роки) і є строком.
За своєю правовою природою строки належать до юридичних фактів, а саме — до подій, оскільки перебіг чи настання строку має об'єктивний характер і не за-лежить від волі суб'єктів цивільних пра-вовідносин. Цю думку поділяють біль-шість цивілістів. Але в юридичній літературі висловлювалися й інші точки зору. Наприклад, що в системі юридичних фактів строки займають особ-ливе положення, вони не належать ні до категорії подій, ні до категорії дій '.
Цю позицію поділяє і професор В.В. Луць, додаючи, що строки породжують юридичні наслідки лише у зв'яз-ку з діями і подіями 2. Вони не належать ні до дій, ні до подій, не займають самостійного місця в загальній сис-темі юридичних фактів, а є часовою формою проті-кання подій або здійснення дій, оскільки строки по-роджують юридичні наслідки лише у зв'язку з діями чи подіями.
Багатоманітність строків, які регулюються нормами цивільного права, зумовлює потребу в їх класифікації.
Класифікацію строків можна провести за різними критеріями.
І. За правовими наслідками строки поділяються на:—
правовстановлюючі або правостворюючі. Це строки, з якими пов'язане виникнення правовідносин або окре-мих прав та обов'язків. Так, саме з досягненням грома-дянином повноліття (18-ти років) законодавець пов'язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові самостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права;—
правоприпиняючі. Це строки, з перебігом яких за-конодавець пов'язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов'язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя;—
правозмінюючі. По закінченню цих строків припи-няються одні права та обов'язки і виникають інші. Так, якщо особа загубила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначе-ного строку особа перестає бути власником речі і право власності на що річ виникає у держави.
II. За підставами встановлення строки розрізняють:—
законні (тобто строки, встановлені законом чи під-законним актом). Ці строки сторони не можуть змінюва-ти за домовленістю. Так, при порушенні права привілеє-вої купівлі співвласник може звернутися до суду протягом строку, який визначений Цивільним кодексом України;—
судові. Це строки, тривалість яких визначається су-дом чи арбітражним судом залежно від обставин конкре-тної справи і з врахуванням змісту дій, які повинні ви-конати сторони. Скажімо, якщо в арбітражному засідан-ні сторони не можуть дійти до згоди щодо кількості не-поставленої за договором продукції, арбітражний суд може зобов'язати їх протягом тижня провести спільну звірку поставки;—
договірні. Це строки, які визначаються за угодою сторін із врахуванням індивідуальних особливостей
