слідчим, або склавши новий об-винувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення.
Участь прокурора в суді першої інстанції. Участь про-курора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків: 1) якщо розглядаються справи про притягнення до крим-інальної відповідальної особи не інакше як за скаргою по-терпілого; 2) якщо прокурор відмовився підтримати дер-жавне обвинувачення.
Прокурор, керуючись вимогами закону і своїми внутріш-німи переконаннями, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування щодо застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.
Якщо в результаті судового розгляду прокурор переко-нається, що дані судового слідства не підтверджують пред'яв-леного підсудному обвинувачення, він повинен відмови-тися від обвинувачення і в своїй постанові викласти моти-ви відмови. В цьому разі суд роз'яснює потерпілому та його представникові їх право вимагати продовження роз-гляду справи і підтримувати обвинувачення.
Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений цивіль-ний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів.
Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор і якщо неможливо замінити його іншими особами, слухання спра-ви слід відкласти.
Прокуророві, який уперше вступив у справу, суд зобо-в'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з ма-теріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні.
Про неявку прокурора в судове засідання суд повідом-ляє відповідні органи (ст. 289 КПК), наприклад прокуро-ра вищого рівня.
Участь прокурора в апеляційному провадженні. Відпо-відно до п. 8 ч. 1 ст. 348 КПК прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також проку-рор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, має пра-во на апеляційне подання (апеляцію).
До апеляції прокурора додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.
Прокурор при поданні апеляції повинен додержувати-ся процесуальної форми, встановленої КПК, а саме за-значити у ній: 1) назву суду, якому адресується апеляція; 2) особу, яка подає апеляцію; 3) вирок, ухвалу чи поста-нову, на які подається апеляція, і назву суду, який їх постановив; 4) в чому полягає незаконність вироку, ухва-ли, постанови та доводи на її обґрунтування; 5) прохання особи, яка подає апеляцію; 6) перелік документів, які до-даються до апеляції.
При обґрунтуванні прокурором необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.
Участь прокурора в касаційному провадженні. Проку-рор також має право на внесення касаційного подання (ст. 384 КПК). Касаційне подання на судові рішення, за-значені у ч. 1 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апе-ляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвину-вальний висновок.
Касаційне подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступни-ки, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор об-ласті, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них проку-рори та їх заступники в межах їхніх повноважень — неза-лежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. Особам, які вправі подати касацій-ну скаргу, касаційне подання, надається можливість оз-найомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.
Подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом одного місяця з мо-менту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються. Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.
Протягом строку, встановленого на касаційне оскаржен-ня, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.
Дії прокурора з відновлення справи в зв'язку з нововияв-леними обставинами. Клопотання про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами заінтересовані особи подають прокуророві. З метою перевірки такого клопотання прокурор має право витребувати справу з відповідного суду.
Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розсліду-вання цих обставин.
Про призначення розслідування нововиявлених обста-вин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими КПК для проведення досу-дового слідства.
Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор за наявності підстав для відновлення справи направляє ЇЇ разом з матеріалами роз-слідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі вже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, про-куророві міст Києва чи Севастополя, військовому проку-ророві (на правах прокурора області), який і вирішує пи-тання про внесення подання до апеляційного суду.
Якщо прокурор не вбачає підстав для перегляду спра-ви в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмов-ляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що по-відомляє осіб та підприємства, установи, організації, які внесли клопотання. Ця постанова прокурора може бути оскаржена прокуророві вищого рівня.
5. Суддя (суд)
Суддя — це