інформацію членів опікунської ради про результати об-стеження стану утримання, виховання, оздоровлення та ме-дичного обслуговування підопічних у сім'ях опікунів (піклу-вальників), усиновителів, в державних закладах, куди вони влаштовані; про збереження та охорону належного підо-пічним майна; витрачання опікунами пенсій, державної до-помоги, аліментів, які отримують підопічні, прибутку від їх майна та грошових внесків;—

звіти опікунів (піклувальників) про виконання покла-дених на них обов'язків по відношенню до підопічних;—

звіти керівників шкіл, шкіл-інтернатів, дошкільних ди-тячих закладів, будинків-інтернатів, вищих та середніх спеці-альних учбових закладів, різних відомств та профтехучилищ про стан утримання, виховання та захисту прав і інтересів неповнолітніх, які лишилися без батьківського піклування, надання їм пільг, передбачених законодавством;—

звіти керівників підприємств, установ і організацій, де працюють неповнолітні, які лишилися без батьківського піклування, про дотримання трудового законодавства.

Відповідно до статті 130 КпШС України керівництво орга-нами опіки та піклування і контроль за їх діяльністю здійснюється обласними, Київською та Севастопольською міською державною адміністрацією та виконавчими коміте-тами Рад народних депутатів.

3. Порядок встановлення опіки та піклування

Згідно до статті 131 КпШС України опіка встановлюється над. неповнолітніми, які не досягли 15 років та лишилися без піклування батьків, а також над громадянами, які ви-знані судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Піклування (стаття 132 КпШС України) встановлюється над неповнолітніми у віці від 15 до 18 років та над громадя-нами, які визнані судом обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними або ток-сичними засобами. Піклування також може бути встановлено над особами, які за станом здоров'я не можуть само-стійно захищати свої права.

Опіка та піклування можуть бути встановлені й при житті батьків неповнолітніх дітей у випадках, коли батьки поз-бавлені судом батьківських прав або прийнято рішення про відібрання дитини та передачу її під опіку органам опіки та піклування, незалежно від того, чи позбавлені батьки батьківських прав, чи ні, так як перебування у них небезпечно для дитини; коли батьки психічно хворі, ро-зумово відсталі або знаходяться на тривалому лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; коли батьки трива-лий час не можуть займатися вихованням своїх дітей (за-суджені до позбавлення волі, перебувають у тривалому відрядженні); коли батьки непрацездатні та знаходяться на державному утриманні в будинках-інтернатах для лю-дей похилого віку та інвалідів.

Над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здо-ров'я не можуть самостійно захищати свої права та викону-вати свої обов'язки, піклувальник може бути призначений тільки за проханням цих осіб.

Опіка і піклування встановлюється за місцем проживання особи, яка потребує опіки та піклування, або за місцем про-живання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки та піклування повинно виноситися не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки та піклування стане відомо про необхідність встановити опіку та піклування.

Установи і особи, яким стане вадомо про неповнолітніх, які лишилися без опікування батьків, або про неналежне виконання батьками (одним з них) обов'язків по вихованню чи про зловживання батьківськими правами, зобов'язані не-гайно повідомити про це органи опіки та піклування за фак-тичним місцезнаходженням осіб, які підлягають опіці або піклуванню (стаття 134 КпШС України). Вони також по-винні повідомити про повнолітніх осіб, які потребують опі-ки чи піклування.

Установами та особами, які при виявленні дітей та осіб, що підлягають опіці або піклуванню, зобов'язані негайно повідомити про це відповідним органам опіки та піклування, є: житлово-експлуатаційні контори, власники або орен-дарі житлових будинків; органи ЗАГСу; нотаріальні конто-ри; судові органи; органи внутрішніх справ; органи соціаль-ного захисту населення; директори шкіл та завідуючі до-шкільними закладами; лікувально-профілактичні заклади психіатричного профілю; інші установи та організації, яким стало відомо про дітей, що лишилися без піклування батьків, а також повнолітніх осіб, які потребують піклування; близькі родичі та інші особи. (Правила опіки та піклування України — далі: Правила.)

При отриманні відомостей про неповнолітніх, які лиши-лися без піклування батьків, органи опіки та піклування зо-бов'язані негайно провести обстеження та в разі виявлення такого факту забезпечити тимчасове влаштування непов-нолітніх до вирішення питання про призначення опікуна чи піклувальника (стаття 135 КпШС України).

У разі виявлення неповнолітніх, які лишилися без піклу-вання батьків, але які мають близьких родичів або інших осіб, які згодні усиновити неповнолітніх, органи опіки та піклування сприяють оформленню усиновлення в порядку, передбаченому законом.

У випадку неусиновлення неповнолітніх, які лишилися без піклування батьків, органи опіки та піклування влаштову-ють дітей: у віці від 3 до 16 років — в дитячі будинки або школи-інтернати органів освіти; інвалідів з фізичними не-доліками, поглиблено розумово відсталих або психічно хво-рих — до будинків-інтернатів органів соціального захисту населення, а з 16 років — до будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів у відповідності з затвердженими медичними висновками та протипоказаннями.

Неповнолітніх, які досягли 16 років та лишилися без піклу-вання батьків, органи опіки та піклування зобов'язані влаш-тувати на роботу або навчання у професійно-технічні учи-лища або в інші спеціальні навчальні заклади.

Керування майном, яке належить особам, над якими вста-новлена опіка та піклування або які влаштовані у дитячі бу-динки, навчальні заклади та будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів, здійснюється опікунами чи піклу-вальниками.

Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклуван-ня, є майно, яке знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органами опіки та піклу-вання за місцем знаходження майна