місце розкрадання можна установити окремі якос-ті особи злочинця, такі як наявність професійних навичок і злочинного досвіду, фі-зичні дані, ступінь інформованості злочинців про умови зберігання, часу і порядку одержання, видачі й обліку зброї та боєприпасів. Для конкретних способів проник-нення на місце розкрадання характерні певні механізми утворення слідів, встанов-лення яких у процесі розслідування дозволяє робити висновки про знаряддя злому, про особу злочинця.
У механізмі злочину при заволодінні вогнепальною зброєю і боєприпасами шля-хом грабежу або розбою можна виділити три основних етапи: 1) зближення злочин-ців з жертвою. З цією метою використовуються різні приводи, що відволікають ува-гу і дозволяють підійти досить близько, а також напад зі спини, напад з укриття; 2) взаємодія злочинців між собою, тобто застосування прийомів нейтралізації намагань жертви до опору (заподіяння тілесних ушкоджень, зв'язування і погроза); 3) на-ступні дії злочинця по заволодінню вогнепальною зброєю.
Дії по прихованню слідів злочину здійснюються на всіх етапах злочинної ді-яльності. При підготовці до злочину здійснюється маскування зовнішніх ознак (ма-ски, додаткові аксесуари, форма співробітників міліції та ін.), підбір одягу і взут-тя, придбання або підготовка наявних транспортних засобів для швидкого відхо-ду з місця злочину. На стадії вчинення злочину вживаються заходи, направлені на приховування слідів на місці злочину. Після закінчення злочину знищуються одяг, предмети, що використовувалися при вчиненні злочину, підробляються докумен-ти, що засвідчують особу, змінюються місця проживання і роботи, вчинюється тиск на потерпілих і свідків, приховується викрадене, знищуються маркувальні по-значення та упакування. У ряді випадків механічній обробці піддаються внутріш-ні стінки каналу ствола для позбавлення можливості ідентифікації даного екземп-ляра зброї.
Прийоми приховання злочину при заволодінні предметами озброєння шляхом зловживання службовим становищем особою, у віданні або під охороною якої зна-ходиться вогнепальна зброя і боєприпаси, відрізняються під вищенаведених. Вони полягають в основному в здійсненні підробок у звітних документах про рух предме-тів озброєння чи комплектуючих деталей.
Установлення способу вчинення і приховування злочину здійснюється за таки-ми напрямами: аналіз слідів, виявлених на місці злочину; одержання показань від осіб, інформованих про даму подію; аналіз інших елементів криміналістичної харак-теристики (наприклад, відомостей про особи злочинців і особливості організації зло-чинної структури, характеристику і кількість викраденого, типові сліди, обстановку вчинення такого роду злочинів тощо).
Обстановка вчинення розкрадань і незаконного обігу вогнепальної зброї і боє-припасів включає такі важливі компоненти, як місце і час їх вчинення, умови збе-рігання й охорони предметів озброєння, обставини, що сприяють розкраданням.
Залежно від об'єктів злочини вчинюються: на заводах-виготовлювачах предметів озброєння, у військових підрозділах, правоохоронних органах, мисливських колекти-вах, спортивних товариствах, фінансових і комерційних структурах, навчальних закла-дах, на приватних охоронних і детективних підприємствах, а також па підприємствах, що мають вогнепальну зброю і боєприпаси для проведення виробничих, рятуваль-них, дослідницьких робіт, навчання й охорони. Так, для підприємств-виготовлювачів нерідкими є вчинення крадіжок робітниками як готових виробів, так і окремих механізмів з цехів і складів. Значною мірою цьому сприяє відсутність належного конт-ролю й обліку за витратою комплектуючих деталей, а також порушення, що допускаються співробітниками охорони.
Значна кількість розкрадань вогнепальної зброї і боєприпасів пов'язана з нена-лежним збереженням готових виробів, у тому числі в місцях складування на підприємствах-виготовлювачах.
Розкрадання можуть вчинюватися в місцях використання предметів озброєння: вогнепальної зброї і боєприпасів — на стрільбищах під час бойових стрільб; боєпри-пасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв — у місцях провадження підривних робіт та ін.
Ще одним джерелом надходження зброї в незаконний обіг е її розкрадання як з територій військових частин, так і у військовослужбовців, останнє стає можли-вим через недоліки в організації служби, ослаблення службово-бойової дисципліни і неналежного виконання військовослужбовцями своїх обов'язків під час несення служби.
Типові сліди. Для розглядуваних злочинів, крім традиційних слідів, таких, як слі-ди рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, слідів застосування вогнепальної зброї, можуть бути виявлені сліди збройового змащення, окремі екземпляри боєпри-пасів, деталей і вузлів викраденої вогнепальної зброї і вибухових пристроїв, ємкості для зберігання і перевезення зброї і боєприпасів, а також їх частини, пакувальні ма-теріали, частки вибухових речовин тощо.
Сліди можуть бути залишені злочинцями не тільки на місці злочину, а й за його межами, недалеко від нього, де зручно позбутися непотрібних предметів, захоплених при вчиненні злочину. На викинутих об'єктах можуть залишитися сліди пальців рук підозрюваних, їх волосся, інші біологічні об'єкти.
Вид і локалізація слідів, залишених учасниками розкрадання, залежать від спо-собу вчинення злочину і є його проявом. Так. якщо при вчиненні розкрадань пред-метів озброєння шляхом крадіжок, грабежів і розбійних нападів залишаються вище-зазначені сліди, то у випадку вчинення розкрадання шляхом зловживання своїм служ-бовим становищем слідами можуть бути підробки в товарно-транспортних накладних, картках складського обліку, фіктивні договори і гарантійні листи, доручення, платіж-ні доручення тощо.
Особа злочинця. Аналіз судово-слідчої практики показує, що розкрадання і незаконний обіг вогнепальної зброї відноситься до розряду «чоловічих злочинів», тому що абсолютна більшість таких злочинів, як правило, вчинюється чоловіками. Мають місце одиничні випадки, коли у вчиненні такого роду злочинів брала участь жінка і, як правило, її роль полягала у вчиненні підготовчих дій.
Споживчі властивості вогнепальної зброї як предмета злочинного посягання впливають на виникнення у визначеної категорії громадян злочинного інтересу до цих виробів, вибір ними відповідного способу вчинення і приховання цих зло-чинів.
Врахування цих властивостей допомагає органам, що ведуть розслідування, у ви-суненні версій щодо особи злочинців, їх кількості, віку, мотивів та цілей. Як відо-мо, підставою для можливого судження про особу невідомого злочинця може слугу-вати конкретний предмет посягання. У даному випадку це досягається