31 жовтня 1999 р. у першому турі виборів Президента України взяли участь 13 кандидатів у Президенти України (Базилюк О.М., Вітренко Н.М., Габер М.О., Кармазін Ю.А., Кононов В.М., Костенко Ю.І., Кучма Л.Д., Марчук Є.К., Мороз О.О., Онопенко В.В., Ржавський О.М., Симоненко П.М., Удовенко Г.Й.). За результатами голосування най-більшу кількість голосів одержали кандидати у Президенти Украї-ни Кучма Леонід Данилович і Симоненко Петро Миколайович. На 14 листопада 1999 р. було призначено повторне голосування по ви-борах Президента України. Кількість виборців по єдиному загаль-нодержавному одномандатному виборчому округу на 14 листопада 1999 р. становила 37 680 581 особу, кількість виборців, які взяли участь у голосуванні — 28 212 484 особи; за Кучму Л.Д. було подано 15 870 722 голоси, за Симоненка П.М. — 10 665 420 голосів.

Відповідно до Протоколу Центральної виборчої комісії про ре-зультати виборів по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу по виборах Президента України Президентом України обрано Кучму Леоніда Даниловича.

30 листопада 1999 p. відбулася інавгурація новообраного Прези-дента України. Президент України Л. Кучма склав присягу наро-дові України. Голова Конституційного Суду України вручив Л. Кучмі свідоцтво про те, що він обраний Президентом України на п'ятиріч-ний строк і 30 листопада 1999 р. вступив на пост глави держави. Л. Кучмі було вручено найвищі регалії президентської влади — знак Президента України, еталонний примірник гербової печатки Прези-дента України та булаву Президента України як символ вищої ви-борної та військової влади.

Конституція України встановлює право недоторканності Прези-дента, яким він користується під час виконання своїх повноважень. Цю недоторканність треба розглядати як особливу гарантію ство-рення безперешкодних умов для здійснення Президентом повнова-жень глави держави. Водночас Конституція (ст. 111) встановлює відпо-відальність Президента за вчинення державної зради або іншого злочину.

Честь і гідність Президента України як глави держави підляга-ють особливому захисту. Особи, винні у посяганні на них, притягу-ються до відповідальності.

За особою, яка обіймає пост Президента України, це звання збе-рігається довічно за умови, що вона не була усунена з поста Прези-дента України Верховною Радою в порядку імпічменту.

Конституція (ст. 108) передбачає можливість дострокового при-пинення повноважень Президента України у разі:

1) подання Президентом заяви про складання з себе повнова-жень глави держави, тобто про відставку;

2) неможливості виконання Президентом своїх повноважень за станом здоров'я;

3) усунення з поста Президента в порядку імпічменту, тобто на підставі сформульованого у прийнятому за спеціальною процедурою рішенні Верховної Ради України обвинувачення Президента у вчи-ненні ним державної зради або іншого злочину.

Процедура імпічменту починається у разі, коли відповідне звину-вачення Президента підтримується не менш як 226 народними депу-татами. Після цього Верховною Радою утворюється спеціальна тим-часова слідча комісія, до складу якої входять депутати України. Ре-зультати роботи цієї комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради, в ході якого, за наявності підстав, може бути прийняте рішення про звинувачення Президента України. Таке рішення набуває чин-ності, якщо воно прийнято не менш як 300 народними депутатами.

Після прийняття зазначеного рішення справа передається до Конституційного Суду України, який розглядає її щодо додержання передбаченої Конституцією процедури розслідування і розгляду на попередніх етапах. Далі справа передається до Верховного Суду України, який дає висновок про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, мають ознаки державної зради або іншого злочину. Лише після цього Верховна Рада дістає право прийняти рішення про усу-нення Президента з поста. За таке рішення має проголосувати не менш як 3/4 від конституційного складу Верховної Ради, тобто не менш як 338 народних депутатів.

Найбільш поширеними підставами для імпічменту в інших краї-нах є порушення конституції і тяжкі злочини. В Італії, наприклад, президент відповідає за державну зраду або посягання на конститу-цію, у ФРН — за навмисне порушення ним Основного або іншого федерального закону, в Росії — за державну зраду або вчинення іншо-го тяжкого злочину, у США — за державну зраду, хабарництво та інші тяжкі злочини, у Франції — тільки за державну зраду.

Повноваження Президента України, закріплені у Конституції України, можна поділити на декілька груп, серед яких насамперед треба виділити такі:

1) представницькі повноваження, які дістають вияв тоді, коли Президент представляє нашу державу в міжнародних відносинах, приймає вірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників інших держав тощо;

2) повноваження, що стосуються діяльності Верховної Ради України (наприклад, припинення її повноважень, якщо протягом ЗО днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися);

3) повноваження, пов'язані з призначенням на посади і звільнен-ням з посад членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, голів місцевих державних адміністрацій та інших посадових осіб;

4) повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони нашої країни, зокрема ті, що пов'я-зані з прийняттям рішення про загальну або часткову мобілізацію та запровадженням воєнного стану в Україні або в окремих її місце-востях;

5) установчі повноваження (утворення та ліквідація за подан-ням Прем'єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади);

6) повноваження в галузі правосуддя (утворення судів, здійснен-ня помилування);

7) повноваження, пов'язані з наданням громадянства України та його позбавленням, наданням притулку в Україні;

8) повноваження у сфері законодавства, зокрема ті, що стосують-ся призначення всеукраїнського референдуму щодо змін Конституції України, право вето щодо прийнятих Верховною Радою України за-конів з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради.

Президент має право видавати укази і розпорядження, які є обо-в'язковими до виконання на всій території України. Ці акти мають