Було визначено два головних критерії при розгляді потенційних проектів спільного впровадження, а саме:

1) схваленими будуть проекти, які пов’язані з розвитком технологій і досконалістю обладнання чи з фінансовими ресурсами для забезпечення таких технологій і обладнання;

2) проекти, які прямо знижують утворення парникових газів у виробництві товарів і послуг шляхом поліпшення ефективності використання сировинних матеріалів чи поліпшення їх складу, зменшення концентрації парникових газів у відходах шляхом хімічних, біологічних чи фізичних процесів очищення або переробки, а також проекти, які видаляють парникові гази з атмосфери.

Секретаріат спільного впровадження має основну відповідальність за всі проекти, які пропонують донори проектів і які мають статус проектів спільного впровадження, а також відповідає за зв’язок, координацію і розгляд цих проектів.

Загальні цілі Секретаріату спільного впровадження включають забезпечення питань розробки та ефективного використання угод, контрактів та інших підтримуючих документів; здійснення моніторингу проектів і підготовка звітів до Секретаріату Конвенції, як це вимагає Конференція Сторін.

Американська ініціатива зі спільного впровадження (U.S. Initiative on Joint Implementation - USIJI) була започаткована у 1993 році як частина американського Плану дій щодо зміни клімату. Основні правила Ініціативи, надруковані у 1994 році, визначають мету пілотної програми, терміни оцінки та перегляду програми, визначають критерії для проектів. Була створена група фахівців для перегляду потенційних проектів для цієї Ініціативи.

Ініціатива вимагає від країн, де впроваджуються проекти, роботи послідовні зусилля для виконання Конвенції, розробки національної інвентаризації та/або розрахунків базового рівня викидів та поглинання парникових газів і впровадження заходів зі зменшення викидів парникових газів та збільшення їх поглинання.

Уряд Японії створив „Японську програму для пілотної фази діяльності, що впроваджується спільно” в листопаді 1995 року. Перелік критеріїв для схвалення діяльності, що виконується спільно, на національному рівні додатково до базових включає наступні:

Кумулятивний ефект зменшення викидів парникових газів в результаті впровадження проекту не може бути негативним;

Запропонований проект не може призводити до збільшення викидів парникових газів в інших сферах, що перевищує очікуване зменшення викидів завдяки впровадженню проекту;

Організація, що впроваджує проект, має регулярно переглядати прогнози щодо зменшення викидів або збільшення поглинання парникових газів при наявності та у відсутності проекту;

Вплив запропонованого проекту на оточуюче середовище, економіку та соціальну сферу повинний адекватно оцінюватись.

Японія запропонувала концепцію довгострокового кумулятивного впливу проекту на викиди парникових газів. Цей підхід посилює вимоги до аналізу проекту і призводить до затвердження тільки тих проектів, які приносять надійне та обґрунтоване зменшення викидів парникових газів.

Інтереси Японії охоплюють традиційний для цієї країни Азіатсько-Тихоокеанський регіон.

Німецька програма з діяльності, що впроваджується спільно, використовує вісім критеріїв. Додатково до основних, прийнятих рішеннями Конференції Сторін Конвенції, застосовується два критерії:

Пілотна програма має бути зосереджена на запобіганні викидів, наголос має бути зроблений на сучасні технології;

Проекти повинні бути ґрунтовно документовані з наукової точки зору.

У березі 1999 року Уряд Великобританії оголосив про свій план ввести спеціальний податок на ті види діяльності, які викликають зміну клімату. В рамках вказаного плану додатковому оподаткуванню підлягатимуть промислові покупці електроенергії (0,1 дол. США за кВт/г) та покупці вуглецю та газу (0,3дол. США за кВт/г). Визначені сектори промисловості будуть мати можливість зниження цих податків в обмін на прийняті в рамках угод із Урядом зобов’язання про підвищення показників енергозбереження, включаючи варіанти через торгівлю викидами вуглецю. Буде дозволена торгівля в межах секторів та між секторами.

Для секторів, що впевнено розвиваються, ставка податку буде знижена на наступні два роки; для секторів із повільним розвитком дія домовленості буде припинена.

У відповідь на пропозицію Уряду про введення податку Британська Промислова Конфедерація та Консультаційний Комітет з питань підприємництва та навколишнього середовища випустили ініціативу про розробку загально промислової експериментальної схеми торгівлі викидами, яка зможе увійти у майбутню міжнародну систему торгівлі викидами.

Потенціал України у спільному впровадженні проектів величезний. Тому слід терміново зробити кроки на політичному рівні, які допоможуть розробити юридичні, технічні та адміністративні засади функціонування спільного впровадження.

Потенціал зі спільного впровадження країни-реципієнта залежить від вартості зменшення викидів парникових газів порівняно з вартістю зменшення викидів в країні, яка виступає інвестором. Вартість зменшення викидів парникових газів в Україні значно менша, ніж у розвинутих країнах у зв’язку з тим, що переважають застарілі неефективні технології.

Головною метою України є залучення якнайбільш інвестицій в рамках механізму спільного впровадження для сприяння економічному зростанню. Великий потенціал низько затратного зниження викидів парникових газів робить Україну привабливою для перспективних інвесторів.

Для успішної конкуренції Україна мусить створити умови, які будуть привабливими для інвесторів. Сприятливі умови повинні включати наступне:

Зрозумілу та стабільну юридичну базу;

Швидку, просту та прозору процедуру розгляду проектів;

Інформація повинна необхідним чином розповсюджуватись та бути широко доступною для тих, хто може запропонувати потенційні проекти;

Інфраструктура, необхідна для розгляду проектів, їх моніторингу та перевірки, має бути створена як у центрі, так і в регіонах;

Консультаційні послуги з питань спільного впровадження мають бути доступними для тих, хто пропонує проект на будь-якому етапі його розробки.

Основними вимогами до створюваної в Україні національної інфраструктури щодо діяльності зі спільного впровадження має бути уніфікованість та самодостатність. За умови скоординованості дій всіх гілок влади, наукових кіл та громадськості України зможе отримати серйозні ресурси для екологічно безпечного розвитку економіки.

5. Розглянувши питання про причини та наслідки зміни клімату, особливості боротьби