Основна частка не деревної рослинності у лісах державного лісового фонду заготовляються неорганізованими збирачами. Численні збирачі не деревної рослинності завдають шкоди лісу, особливо молодим лісовим культурам, за яку не несуть матеріальної відповідальності. З метою попередження екологічної шкоди у процесі заготівлі не деревної рослинності бажано в районах інтенсивного ведення лісового господарства, в яких здійснюється масове збирання не деревної рослинності (наприклад, у Рівненські, Волинській, Житомирській, Чернігівській, Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській та ін.), відпуск не деревної рослинності здійснювати за спеціальними ордерами (квитками) з метою посилення персональної відповідальності за лісопорушенння.

Відпуск окремих видів не деревної рослинності за орденами дозволить підвищити персональну відповідальність неорганізованих збирачів за опущені лісопорушення (пошкодження лісових культур, корисних дерев, кущів та ін.).

Планувати використання водних ресурсів

Водні ресурси України розміщені нерівномірно. Південь Украї-ни, який характеризується низькою лісистістю території, значно гірше забезпечений якісною водою порівняно із Заходом. Через це виникає потреба враховувати регіональні особливості водоспоживання при плануванні розвитку економіки і великих міст України.

Використання водних ресурсів України планується в межах лі-мітів, виділених Держводгоспом України і затверджених Кабінетом Міністрів України. В державних планах використання водних ресурсів розраховуються такі показники: загальний забір води з природних джерел; об’єм водоспоживання води; об’єм оборотної і послідовно використаної води; частку оборотної і послідовно використаної, води; об’єм нормативно очищеної води; об’єм скиду забруднених стічних вод. IIід загальним забором води з природних джерел розуміється вилучення водних ресурсів з відкритих і закритих водних басейнів. У загальний забір водії включаються також шахтио-рудничні води, які вилучаються в процесі добування корисних копалин. До неї не включається вода, яка пропускається через гідровузли для виготовлення електроенергії, шлюзования суден, пропускання риби, а також тран-зитна вода, яка направляється в крупні канали.

При визначенні об’єму втрат води при транспортуванні від міського забору до місця споживання враховуються випаровування, фільтрація та інші втрати.

Об’єм водоспоживання води - це об’єм використання води о різ-них джерел водних ресурсів /включаючи морську воду/ для задоволен-ня господарських потреб. До водоспоживання води не наложить оборот-не водоспоживання, а також повторно споживання стічних і колокторно-дрежнажних вод.

Об’єм оборотної і послідовно використаної води - це об’ємпо-вторно використаної води. Повторно використання води забезпечує економію забору свіжої води. До оборотного використання не включають воду, яка використовується в системах комунального і виробничого теплопостачання.

Частка оборотної і послідовно використаної води розраховується

як підношення оборотної і послідовно використаної води до об’єму цієї водії і водоспоживання свіжої води.

При плануванні використання водних ресурсів розраховуються такий показник, як об’єм нормативно очищеної води, до якої включають стоки, які баз подальшої очистки не спричиняють порушення норм і якості води в пунктах водокористування.

З метою забезпечення раціонального використання водних ресурсів, якість яких у окремих водних басейнах значно погірдилася внаслідок Чорнобильської катастрофі, забруднення атмосферного повітря та скиду у відкриті водні басейни забруднених стічних вод, доцільно мати комплексну державну програму захисту водних ресурсів України. Передусім така державна програма повинна охоплювати охоплювати водні ресурси річки Дніпро. Якщо не вжити рішучих заходів щодо захисту водних ресурсів Дніпра, то в найближчий час унаслідок накопичення радіонуклідів складеться катастрофічна ситуація з постачанням питної води для багатьох крупних міст, цю споживають дніпровську воду. Крім того, існує загроза радіоактивного забруднення підземних вод України.

Державна програма охорони і раціонального використання водних ресурсів України повинна передбачати вирішення такій питань: надійного захисту відкритих і закритих водних басейнів від забруднення; скорочення екологічно небезпечних виробництв; забезпечення функціонування екологічно небезпечних виробництв у межах замкнених систем водоспоживання; організацію дійової міжнародної співпраці з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів; скорочення втрат води у процесі транспортування і споживання.

Планування використання земельних і мінеральних ресурсів

Державне планування використання земельних ресурсів здійснюють Мінприроди України, Державний комітет України по земельних ресурсів (Доржкомзем України/, Мінсільгоспрод України, Мінлісгосп України Доржводгосп України та інші державні організації. У плануванні раціонального використання земель активну участь беруть виконавчі і розпорядчі органи місцевих Рад народній: депутатів, з якими підприємства, установи та організації повинні погоджувати свої плани з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Державне планування використання земельних ресурсів спрямовується насамперед на зменшення вилучення земель з сільськогоспо-дарського користування і лісового фонду, виявлення земель для розширення ерозії, засоленні і забруднення земель шкідливими викидами у навколишнє середовище. Для організації нового або розширення існуючо-го промислового, транспортного, міського, гідротехнічного та інших видів будівництва передусім передбачається використання земель за-пасу. Крім того, можуть використовуватися ділянки, які були надані іншим землекористувачам..

Планування використання земель сільськогосподарського призна-чення здійснюються з урахуванням матеріалів землевпорядкування і земельного кадастру, які дають глибоку кількісну й якісну характе-ристику земельній ресурсів і рекомендації щодо їх ефективного вико-ристання.

У лісовому господарстві використання земель планується з ура-хуванням рекомендацій, розроблених лісовпорядчими експедиціями у проектах організації лісового господарства і з урахуванням поточ-них змін, які мають місце у лісовому фонді у результаті вирубки насаджень, лісових пожеж тощо. Крім того, враховуються потреби у землі лісового господарства /для створення шкілок, розсадників, бу-дівництва доріг, кордонів тощо/.

Державні плани /програми/ охорони і використання мінеральних. ресурсів України складають Держкомгеології України та Держгіртехнагляд України. Держкомгеології України розробляв концепцію і про-екти державних програм розвитку мінерально-ресурсної бази і виконан-ня робіт, що забезпечують вивчення надр; разом з Доржгіртохноглядом України забезпечує ведення кадастру