Наступною формою звернення до КСУ є конституційне звернення про необхідність офіційного тлумачення КУ та ЗУ метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, та прав юридичної особи.

У конституційному звернені зазначається:

прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса за якою особа проживає, або повна назва місця знаходження юридичної особи;

відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

статті (окремі положення)КУ чи Закону України, тлумачення яких має бути дано КСУ;

обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положення КУ або ЗУ;

дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти конституційного звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

перелік документів та матеріалів, що додаються.

Конституційне звернення, документи і матеріали до нього подаються у трьох примірниках, які й у випадку із конституційним поданням.

Стаття 43 ЗУ “Про КСУ” визначає суб’єктів права на конституційне звернення з питань дачі висновків КСУ по справах офіційного тлумачення КУ і ЗУ. Закон України “Про КСУ” від 16 жовтня 1996 р.// Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003 р., с. 837. Згідно з цією статтею суб’єктами є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Конституційне подання чи конституційне звернення може бути відкликане за письмовою заявою суб’єкта, який його направив до КСУ, в будь-який час до дня розгляду на пленарному засіданні КСУ, на основі чого КСУ виносить процесуальну ухвалу про припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням, які відкликаються.

4.Порядок здійснення провадження справ у КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДІ УКРАЇНИ.

Як уже зазначалось, у складі КСУ утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

Колегія суддів КС у справах за конституційними поданнями більшістю голосів суддів, що входять до її складу, приймає процесуальну ухвалу про відкриття провадження у справі в КС або про відмову у такому провадженні. У разі прийняття Колегією суддів ухвали про відкриття провадження у справі в КС ця справа вноситься Головою КС на розгляд пленарного засідання КС. У випадку прийняття ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, секретар Колегії суддів направляє матеріали Голові КСУ для розгляду справи на засіданні КС.

У аналогічному порядку проводиться процедура прийняття процесуальної ухвали про відкриття провадження у справах за конституційним зверненням чи процедура відмови у відкритті такого провадження.

Формою діяльності КСУ є засідання, на яких КСУ розглядаються всі питання, що потребують вирішення КС, крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях.

Засідання КС є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів КСУ. Рішення КС приймаються на засіданнях КСУ, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали учать у засіданні.

Для забезпечення повноти розгляду справи Колегія суддів КС в процесі провадження у справі мають право витребувати від ВРУ, ПУ, Прем’єр-Міністра, Генерального прокурора, суддів, місцевих органів державної влади, органів вдали АРК, посадових осіб, підприємств, організацій, політичних партій, об’єднань громадян і окремих громадян необхідні документи, що стосуються справи. Крім того КС має право викликати посадових осіб, експертів, свідків, громадян, участь яких повинна забезпечити об’єктивний і повний розгляд справи.

Розгляд справи на пленарному засіданні чи на засіданні КСУ може бути підставою відкладення розгляду справи, якщо учасник конституційного провадження відсутній з поважних причин.

У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження КС може прийняти рішення про розгляд справи за його відсутності. У разі неявки без поважної причини КС приймає рішення за відсутності учасника.

ЗУ “Про КСУ” регулює першим порядок проводження у справах щодо конституційності законів та ін. правових актів ВРУ, ПУ, Кабміну, правових актів ВР АРК.

Суб’єкти права на конституційне подання з цих питань направляють до КСУ конституційні подання, в яких викладаються аргументи і стверджується неконституційність відповідних актів, визначають до 3 представників для участі у розгляді справи. КСУ обов’язково до участі в провадженні у справі залучає представників органів влади, акти яких оспорюються щодо їх конституційності. Якщо ці акти чи їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають КУ, то вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття КСМ рішення про їх неконституційність.

КСУ розглядає провадження у справах щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України органів влади АРК та органів місцевого самоврядування.

Підставою для такого конституційного подання є наявність спору стосовно повноважень уже вказаних органів, якщо один із суб’єктів права на конституційне подання, що визначені у ст. 40 ЗУ “Про КСУ”, вважає, що правові акти, якими встановлено повноваження зазначених органів, не відповідають КУ.

По даному провадженню справи КСУ приймається рішення, в резолютивній частині якого Судом дається висновок щодо конституційності оспорюваного правового акту.

КС розглядає також справи щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в АРК. Конституційне подання з питань дачі висновків щодо конституційності зазначених актів може бути направлено до КС в строк не пізніше місяця від дня офіційного оголошення дати призначення, відміни чи відстрочення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в АРК.

Предметом розгляду КС при цьому поданні є питання щодо конституційності правових актів ВРУ, ПУ, правових актів ВР АРК про призначення виборів, всеукраїнського чи місцевого референдуму в АРК.

Якщо КСУ такі акти визнає неконституційними своїм