Курсова робота
на тему: „Законність та правопорядок”
Зміст
Вступ................................................................................................................3
Розділ і. Суспільно-правова характеристика
Законності.....................................................................................................5
1.1. Поняття законності.......................................................................................5
1.2. Принципи законності: поняття, зміст.........................................................8
1.3. Вимоги законності.......................................................................................10
Розділ іі. Стислий аналіз інших правових явищ, які стосуються законності ................................................................................11
2.1. Гарантії законності ......................................................................................11
2.2. Поняття правопорядку ................................................................................15
2.3. Функції та принципи правопорядку...........................................................19
Розділ ііі. Роль держави в підтриманні законності та правопорядку в суспільстві.........................................................................22
3.1. Державна дисципліна....................................................................................22
3.2. Зміцнення законності у правозастосовчому процесі..................................24
Висновки...........................................................................................................27
Список використаних джерел.............................................................29
Вступ
Дана курсова робота являє собою, на мій власний погляд, цілий комплекс наукових думок, досліджень різних теорій, думок практиків, оскільки законність та правопорядок – основна запорука існування правового громадянського суспільства, а отже – і не тільки сфера вивчення теорії держави і права, а й інших юридичних та й навіть деяких економічних наук.
Для того, щоб визначити основні поняття по даній темі, необхідно перш за все визначити об’єкт та мету мого дослідження, сформулювати основні методи.
Об’єкт дослідження. З позиції теорії держави і права виступає комплекс суспільних відносин, які виникають у сфері дотримання законності та правопорядку в суспільстві, а також той державний вплив (примус), який застосовується в разі недотримання чи порушення встановлених норм, правил поведінки.
Мета написання роботи. Основною метою цього дослідження є теоретико-правовий і науково-прикладний аналіз суспільного стану існуючої системи правового державного регулювання у сфері дотримання законності та встановлення правопорядку в державі зокрема, а також подальшого розвитку та удосконалення національного законодавства в досліджуваній сфері.
Методи дослідження. Методологічну основу даної курсової роботи складають загально визнані методи наукового пізнання, в першу чергу -формально-логічний, нормативний, порівняльно-правовий, системно-структурний.
А даній курсовій роботі я постараюся здійснити всебічний аналіз організаційно-правових питань, що стосуються поняття законності та правопорядку, принципів законності, вплив на суспільство, тощо.
Отож, розпочинаючи розгляд роботи, необхідно сказати, що законність – це певне правове явище, за допомогою якого можна дати характеристику стану суспільства, рівню законності в державі.
Про законність та правопорядок можна говорити дуже і дуже багато, оскільки – це є таке поняття, з яким ми зустрічаємося майже повсякденно, вступаючи в ті чи інші суспільні, правові, економічні чи фінансові відносини та ін.
Необхідно зазначити, що законність та правопорядок, як соціальні інститути тісно пов’язані з правом.
Законність - це принцип функціонування суспільства та його підсистем у певному режимі, для якого характерні: по-перше, вимо-га суворого й неухильного додержання законів держави усіма гро-мадянами, посадовими особами, державними органами, об'єднан-нями громадян та всіма іншими суб'єктами права, а також, по-друге, реальне виконання цих законів.
Отже, дотримання законності - це необхідна умова створення такого соціального середовища, за якого тільки й можлива повна реалізація права.
Розділ І. Суспільно-правова характеристика законності
1.1. Поняття законності
Законність — це комплексне (принцип, метод, режим) соці-ально-правове явище, що характеризує організацію і функціо-нування суспільства і держави на правових засадах.
Термін «законність» є похідним від терміна «закон» і, будучи комплексним поняттям, охоплює всі сторони життя права — від його ролі в створенні закону до реалізації його норм в юридич-ній практиці. Законність відображає правовий характер органі-зації суспільно-політичного життя, органічний зв'язок права і влади, права і держави, права і суспільства. Вимога законності рівною мірою стосується вищих органів державної влади, інших державних органів, які ухвалюють у межах своєї компетенції підзаконні акти (сфера правотворчості), безпосередніх виконавців законів — посадових осіб, а також громадських організацій, ко-мерційних корпорацій, громадян (сфера правореалізації).
Законність характеризується поєднанням двох ознак.
зовнішньої (формальної) — обов'язком виконувати розпоря-дження законів і підзаконних правових актів державними орга-нами, посадовими особами, громадянами і різними об'єднання-ми:
внутрішньої (сутнісної) — наявністю науково обґрунтованих і відповідних праву законів; якістю законів.
Важливо не тільки додержуватися законів, а й створювати справедливі, тобто правові, закони. Правові закони повинні бути нормативним підґрунтям законності. Законність є не самоціл-лю. не виконанням заради виконання, її призначення — додер-жання законів в ім'я торжества свободи, справедливості. Закон-ність — явище прогресивне і покликане сприяти суспільному прогресу. В історії було чимало випадків, коли громадяни додержувалися законів, а законність порушувалася, коли «суворе додержання» у дійсності означало «суворе порушення» (напри-клад, масові репресії за часів культу особи Сталіна в СРСР). У таких випадках закон не відповідав праву, потребам суспільного прогресу. Щоб у державі була «правозаконність», чинні закони, насамперед Конституція, повинні адекватно відображати пра-вові принципи, загальнолюдські цінності. У сфері правотворчо-сті це виражається в забезпеченні видання закону, який відпові-дає праву Конституції [1].
Законність — явище багатоаспектне і може виступати як прин-цип. метод, режим. Законність є принципом діяльності держав-них органів, громадських організацій, комерційних корпорацій, посадових осіб, громадян. Принцип законності притаманний лише демократичним державам, оскільки він є антиподом сва-волі і беззаконня, припускає пов'язаність всіх органів держави правовими нормами, дії в їх рамках і в ім'я їх реалізації. Разом з тим з боку діяльності держави законність виступає як певний метод державного управління суспільством, тобто воно здійс-нюється виключно правовими засобами. Як метод державного управління суспільством законність означає, що:
1) органи держави і посадові особи при здійсненні своєї дія-льності, розробляючи і приймаючи рішення, спираються на прин-ципи і вимоги законності;
2) при організації реалізації прийнятих рішень вони не вихо-дять за межі своєї компетенції;
3) при здійсненні контролю і нагляду за законністю дій уча-сників суспільних відносин вони додержуються правових про-цедур, використовують правові засоби і способи.
Метод законності є основою для застосування інших методів державного управління: організації, примусу, виховання, конт-ролю тощо. Він припускає високий рівень правової культури й одночасно є засобом підвищення рівня загальної та правової культури.
Законність є й режим реально