питання щодо виокремлення спеціальних судів, до компетенції яких входив би розгляд трудових спорів, досить складно як у фінансовому, так і організаційному плані. Разом з тим, на думку автора, при проведенні судової реформи доцільно було б розглянути можливість здійснення спеціалізації в організації роботи судів загальної юрисдикції залежно від категорії справ. Якість правоохоронної діяльності відповідних структур значним чином залежить від кваліфікації їх працівників. А проведення спеціалізації має сформувати коло фахівців, обізнаних у «тонкощах» процедури розгляду трудових спорів.
Окремим порядком вирішується ЦПК України питання підсудності стосовно поновлення трудових прав (ч. 3 ст. 126 - за місцем знаходження відповідача). Варто зауважити також, що захист прав, у тому числі і трудових, полягає не тільки в їх поновленні. Крім того, недостатньо висвітлено, яким чином зачіпають трудові спори положення статей 127, 128 ЦПК про підсудність справ за місцем виконання договору, про право вибору підсудності та ряд інших.
Вимоги до кількісного складу суду також повинні визначатися з урахування специфіки спору. Ст. 124 ЦПК України зазначає, що «суддя одноособово розглядає всі цивільні справи, підвідомчі суду, справи по спорах про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства, виселення у разі скасування рішення, постановленого одноособово суддею, розглядаються у колегіальному складі суду». Тобто вимоги щодо колегіального складу суду встановлюються у випадках, зумовлених необхідністю захисту інтересів осіб, що перебувають у нерівному.
Статті 112, 121, 122 ЦПК України містить посилання щодо можливості уповноважених профспілок бути представниками у справах робітників, службовців, членів колгоспу, а також інших осіб, захист прав і інтересів яких здійснюється професійними спілками, визначаються загальні для всіх представників форми і завдання участі, загальні процесуальні права та обов'язки. Статтею 248 ЦПК України зазначена можливість подання скарги до суду на прохання громадянина його представником - зокрема уповноваженим представником трудового колективу.
Мають особливості і вимоги щодо строків звернення до суду за захистом трудових прав та розгляду трудових спорів. Ст. 233 КЗпП передбачає термін звернення до суду за вирішенням певних видів трудових спорів, потребують врахування вимоги щодо строків дисциплінарного стягнення (не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку та не пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку – ст. 148 КЗпП) і розгляду спору про виплату працівникові належних йому сум (без обмеження будь-яким строком – ст. 238 КЗпП)
Крім того, у статтях 230-232 КЗпП, якими окремо регламентується діяльність комісій по трудових спорах, визначені строки подання заяв, розгляду, а також оскарження їх рішень до суду.
ЦПК України також зазначені спеціальні строки щодо розгляду трудових спорів. Ст. 148 передбачає 7 денний строк розгляду трудових спрів. Однак негативну роль відіграє обумовлення цього положення вимогою «після закінчення підготовки справи до судового розгляду» і призначення до слухання. Строки ж підготовки справи до судового розгляду, визначені ст. 146 ЦПК стосовно всіх категорій справ мають термін не більше 7 днів, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до 20 днів з дня прийняття заяви. Протягом цього часу працівник має чекати вирішення справи (з урахуванням відкладання розгляду справи за часто формальними обставинами). Зайве нагадувати, що трудові спори як правило, не мають складного характеру і наявність підстав для прийняття рішення не потребує довгострокового доведення.
Трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними (міськими) судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору. Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали. Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік. Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації. При цьому кількість робітників у складі комісії по трудових спорах підприємства повинна бути не менше половини її складу. Комісія по трудових спорах обирає із свого складу голову, його заступників і секретаря комісії. Організаційно-технічне забезпечення комісії по трудових спорах (надання обладнаного приміщення, друкарської та іншої техніки, необхідної літератури, організація діловодства, облік та зберігання заяв працівників і справ, підготовка та видача копій рішень і т. ін.) здійснюється власником або уповноваженим ним органом. Комісія по трудових спорах підприємства, установи, організації має печатку встановленого зразка. Комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу. Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом. Строки звернення до комісії по трудових спорах та порядок прийняття заяв працівника. Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити.