Основою господарського законодавства є система статусних, або компетенційних, законів, тобто таких, які ви-значають правове становище господарюючих суб'єктів (законодавчий інститут господарюючих суб'єктів). Ці закони класифікуються залежно від кола осіб, на які вони поширюються. Так, загальні закони «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні» поширюються на всі підпри-ємства і на всіх підприємців. Вони визначають види і орга-нізаційні форми підприємств, порядок їх створення та реє-страції, економічні і правові умови діяльності, порядок припинення діяльності підприємств. До загальних законів цієї групи належить Закон України від 14 травня 1992 р. «Про банкрутство», який визначає умови та порядок ви-знання підприємств (юридичних осіб) банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів.

Крім загальних законів до статусних (компетенційних) відносять закони, які визначають правове становище окре-мих видів підприємств усіх галузей економіки. Зокрема, це Закон України від 19 вересня 1991 р. «Про господарські товариства», яким визначаються поняття, види, умови створення і діяльності господарських товариств, тобто під-приємств, які утворюються і діють на договірних умовах шляхом об'єднання майна і підприємницької діяльності їх учасників. Закон України від 17 липня 1997 р. «Про сільсь-когосподарську кооперацію» (Відомості Верхов. Ради України. - 1997.- №39.- ст. 261) враховує особливості правового становища кооперативів у сільському господар-стві та їх об'єднань. Ще один приклад - Закон України від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування» (Відомості Верхов. Ради України. - 1996- № 19- ст. 80), в якому розділ IV «Підприємства з іноземними інвестиція-ми» врегульовує особливості правового становища підпри-ємства з іноземною інвестицією. Аналогічно регулюється правове становище інших окремих видів підприємств: ви-робничих кооперативів, колективних сільськогосподарсь-ких підприємств та ін.

Іншим інститутом господарського законодавства є гру-па нормативних актів, які регулюють правове становище об'єднань підприємств: асоціацій, корпорацій, концернів, консорціумів тощо.

Загальний порядок створення і державної реєстрації об'єднань підприємств регулюється Законом,«Про підпри-ємства в Україні» (об'єднань кооперативів у сільському господарстві - Законом «Про сільськогосподарську коопе-рацію»). До цього правового інституту входять також Дек-рети Кабінету Міністрів України та укази Президента України про об'єднання підприємств окремих галузей (ву-гільної промисловості; зв'язку; транспорту та дорожнього господарства; електроенергетичних підприємств; нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродуктозабезпечення). Сюди відносять і відповідні локальні акти: установчі договори, статути об'єднань.

Об'єднання підприємств створюються відповідно до ви-мог антимонопольного законодавства України, яке ґрунтується на двох основних законах - від 18 лютого 1992 р. «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» (Відомості Вер-хов. Ради України - 1992- №21.- ст. 296) та від 29 листопада 1993р. «Про Антимонопольний комітет Ук-раїни» (Відомості Верхов. Ради України. - 1993.- №50.- ст. 472). Це специфічне законодавство, яке покликане вико-нувати функцію захисту ринків України від зловживання монопольним становищем окремими господарюючими су-б'єктами. Названі закони створюють правову основу для об-меження і попередження монополізму, недопущення у підприємництві недобросовісної конкуренції, здійснення дер-жавного контролю за виконанням вимог антимонопольних законів. Загалом норми цих законів забороняють монополії, контракти і змови щодо обмеження конкуренції у виробниц-тві та реалізації продукції (робіт, послуг), угоди з монополь-ного встановлення цін та інші монопольні явища і дії.

Фундаментальним інститутом господарського законо-давства є система нормативних актів, які на основі Закону України від 7 лютого 1991 р. «Про власність» (Відомості Верхов. Ради України. - 1991.- № 20.- Ст. 249) регулюють відносини щодо управління (володіння, користування) не-рухомим майном у народному господарстві. До цього ін-ституту входять нормативні акти:*

про управління державною власністю. Це в основному укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, які деталізують положення ст. 31-39 (про державну влас-ність) Закону України «Про власність». Стосовно держав-ного сектора ці акти встановлюють правовий режим дер-жавного майна, яке знаходиться у повному господарському віданні державних підприємств або оперативному управ-лінні казенних підприємств та державних установ;*

про оренду державного та комунального майна; « про приватизацію державного майна.

Окремим важливим інститутом господарського законо-давства є інститут господарського договірного (контракт-ного) права. Значення його обумовлене тим, що інститут господарського зобов'язання і господарського договору є фундаментальним для всіх видів господарських відносин. Діюча система законодавства про договірне господарське право ґрунтується на, кодифікованих законах і нормативних актах про окремі види договорів. Кодифіковані акти - це: Цивільний кодекс України, що містить норми про зо-бов'язальне право та окремі види зобов'язань; Закон «Про підприємства в Україні», в ст. 21 якого йдеться про госпо-дарські відносини підприємства, а в ст. 31 - про відповідаль-ність за порушення договірних зобов'язань; Арбітражний процесуальний кодекс України, ст. 10 та 11 якого встанов-люють загальний порядок урегулювання розбіжностей і спо-рів при укладанні, зміні та розірванні господарських догово-рів. До цього інституту належать також кодифіковані закони і підзаконні акти України і Союзу PCP, якими регулюються окремі види договорів (поставки - Положенням про постав-ки продукції виробничо-технічного призначення та Поло-женням про поставки товарів народного споживання; підря-ду на капітальне будівництво - Законом України від 18 вере-сня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність» (Відомості Вер-хов. Ради України - 1991.-№47- ст.646).

Законодавство про регулювання ринків капіталу, яке ґрунтується на Законі «Про власність», охоплює такі осно-вні закони і декрети:*

Закон України від 20 березня 1991 р. «Про банки і бан-ківську діяльність»;*

Закон України від 30 жовтня 1996 р. «Про державне ре-гулювання ринку цінних паперів в