Процесуальний порядок перегляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами.

Процес розгляду справи за нововиявленими та винятковими обставинами починається з подання заяви, форма якої чітко визначена законом. Ст. 326 ЦПК містить вимоги до змісту заяви про оскарження судового рішення у зв’язку з винятковими обставинами. Отже провадження у зв’язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.(ст. 357). Форму і зміст заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами містить ст. 364 ЦПК.

Дещо відрізняються строки подання заяв про перегляд у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами. Скарга у зв’язку з винятковими обставинами може бути подана протягом одного місяця з дня їх відкриття. Натомість на подання заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами закон надає три місяці з дня виявлення обставини(ст.362 ЦПК).

За подання подібних заяв слід сплачувати судовий збір та до заяви докладати копії судових рішень що оскаржуються.

По-різному відбувається допуск заяв у провадженні у зв’язку з винятковими обставинами та нововиявленими обставинами. Питання про допуск скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами і витребування справи вирішується колегією у складі семи суддів без виклику осіб, що беруть участь у справі, протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження скарги. Скарга вважається допущеною, якщо хоча б три судді дійшли до позитивного висновку. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається на судовому засіданні суду, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ. Заявник повідомляється про місце і час засідання, хоча його неявка не впливає на рішення суду. Ухвалою суду заява або приймається, або скасовується на місці. Оскарженню касаційне рішення суду не підлягає.

Розглядом справи у зв’язку з винятковими обставинами займається колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш, як дві третини її чисельності. Оскарженню рішення Верховного Суду України не підлягають.

М.Й. Стефан подає приклад постановлення судом незаконної ухвали. Так, М. Звернулася в суд з заявою про перегляд його рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, постановленого за її позовом до Ш. Про поділ сумісно нажитого у період шлюбу майна, у тому числі запасного двигуна до автомобіля „Москвич” (у задоволенні позову цим рішенням було відмовлено за відсутністю двигуна). Заявниця зазначала, що оскільки з часом двигун було виявлено у гаражі відповідача, що підтверджується доповідною міліції, вона просить стягнути з відповідача половину вартості двигуна. Районний суд розглянув заяву, і виніс ухвалу, якою скасував своє рішення і визнав за М. Право власності на половину двигуна.

Але районний суд помилково визнав нововиявленими обставинами знайдений у Ш. запасний двигун до автомобіля „Москвич”. Адже з пояснень заявниці в судовому засіданні і показань свідка К. вбачається, що двигун був придбаний Ш. до розірвання шлюбу заявницею і до розгляду спору про поділ майна в суді. Відсутність двигуна не давала суду підстав для виключення його із складу сумісно нажитого майна, а була обставиною, що зумовлювала необхідність перевірки місця знаходження двигуна та його вартості. Це свідчить про неповноту дослідження обставин у справі. Тому виявлення у відповідача двигуна після розгляду справи про поділ майна не може розглядатися, як нововиявлена обставина.

Варіант 7

Задача

Іваненко заявив відвід судді Хвостату у зв’язку з тим, що він є сусідом позивача та представнику позивача адвокату Хилинському, який є племінником секретаря судового засідання. Суд, порадившись на місці вирішив клопотання відхилити, так як сусідські відносини самі по собі не є підставою для відводу судді, а те, що Хилинський є племінником секретаря судового засідання не може вплинути на рішення суду по справі, яка розглядається.

1.Чи може бути заявлений відвід судді, представнику позивача?

2.Чи правильно поставлена ухвала про припинення клопотання про відвід судді без задоволення?

* * *

Розділ 1 Глава 3 Цивільного процесуального кодексу присвячена складу суду та відводам. Ст.20 визначає умови, за яких суддя не може брати участі у розгляді справи. Сусід не зазначений в переліку осіб, які не можуть брати участі у розгляді справи. Однак слід звернути увагу на ст..20 п.1 „4)якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді”. „Інші обставини” повинні бути обґрунтованими, адже сусідство зовсім не говорить про близькість судді з позивачем. Відповідно інтерес судді у вирішенні справи не доведено. Отже при наявності більш докладних обставин можливий відвід судді. Коментар ЦПК тлумачить підстави для відводу суддів в такий спосіб: з чотирьох пунктів ст. 20 ЦПК лише п.1 і 3 визначеними. При посиланні на пункт 3 ступінь спорідненості не має значення. Що стосується підстав відводу, зазначених в п. 2 і 4, то ступінь їх впливу на неупередженість суддів, що відводяться, оцінюється за розсудом суду на підставі конкретних фактів, що повідомляються в заявах про відвід. Отже суд мав повне право прийняти рішення на місці. В даному випадку об’єктивних підстав для відводу судді Хвостату нема.

Щодо адвоката Хилинського, то згідно ЦПК