Загально відома схема організованої злочинної групи - це пірамідальна структура, на верхівці якої знаходиться керівник (дон), радник, керівник загонів ("капітани, бригадири"), керівники груп ("лейтенанти"), рядові члени ("бики", "торпеди). Ієрархічність побудови приводить до чіткого розподілу владних і виконавчих функцій всередині структури, що викликає надзвичайні складнощі в питаннях прийняття до кримінальної відповідальності представників корінного ядра злочинної групи Фріс П.Л. Кримінально-правові ознаки організованоі злочинності. .

Стійкість об'єднання осіб є визначальною рисою організованої групи. Групу слід вважати стійкою за умови, якщо вона є стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входять, мають єдині наміри щодо вчинення злочинів.

Згуртованість групи виражається у її спаяності та одностайності. Ці ознаки, як правило, проявляються у наявності: постійних сильних внутрішніх зв'язків між учасниками групи, загальних правил поведінки, орга-нізатора (керівника), чіткого визначення ролі кожного учасника, високого рівня узгодженості дій учасників, єдиного плану, в якому передбачено розподіл функцій учасників групи і який доведений до їх відома. Важ-ливою ознакою згуртованості є суб'єктивний момент - єдність наміру учасників групи щодо вчинення злочинів, що передбачає усвідомлення кожним з учасників факту об'єднання його з іншими особами в одну групу й прагнення тісно поєднати свої зусилля з іншими учасниками для досягнення єдиного злочинного результату. Мотиви учасників групи можуть не співпадати між собою.

Стабільність групи виражається у її міцності та пос-тійності. Ці ознаки проявляються у: тривалості, сис-темності та детальній організації функціонування групи, здатності до заміни вибулих учасників, у т. ч. шляхом перекваліфікації тих, що залишились, вербуванні нових, прикритті своєї діяльності як своїми силами так і з допомогою сторонніх осіб (у т. ч. шляхом під-купу службових осіб), наявності необхідних для функ-ціонування групи фінансових та інших матеріальних засобів, зброї, приміщень тощо.

Таким чином, стійкість організованої групи означає, що вона має відносно постійний склад учасників з наявністю сильних зв'язків між ними і високого ступеня організованості, одностайності при прийнятті рішень і послідовності у здійсненні злочинних дій.

Діяльність учасників організованої групи може ха-рактеризуватися як розподілом ролей, так і співвиконавством або ж поєднанням цих форм співучасті.

Злочинна організація

Згідно з ч. 4 ст. 28 КК злочинною організацією ви-знається об'єднання осіб (суб'єктів злочину), яке: 1) є стійким; 2) є ієрархічним; 3) об'єднує декількох осіб (трьох і більше); 4) за попередньою змовою зорганізоване його членами або структурними частинами для спільної діяльності, метою якої (діяльності) є а) безпосереднє вчинення ними тяжких або особливо тяжких злочинів; б) керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб; в) забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Злочинна організація відрізняється від організованої групи: 1) ієрархічністю, що свідчить про більш високий рівень зорганізованості такого об'єднання: 2) спрямованістю на вчинення тяжких або особливо тяж-ких злочинів; 3) можливістю визнання нею об'єднання, зорганізованого не лише для безпосереднього вчинен-ня його учасниками зазначених злочинів, а й керівни-цтва чи координації злочинної діяльності інших осіб або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп. Останній ас-пект свідчить про більш широке функціональне при-значення злочинної організації, яка, на відміну від ор-ганізованої групи, може створюватися не лише для вчинення злочинів її учасниками, а й для здійснення злочинної діяльності керівного (координуючого) та забезпечувального характеру. Особливістю злочинної організації є також те, що вона може складатися з від-повідних структурних частин, бути утвореною на базі кількох організованих груп (бути об'єднанням таких груп). У свою чергу, такі структурні частини можуть виступати як групи (за попередньою змовою чи орга-нізовані), чи окремі особи, діяльність яких полягає у вчиненні злочинів, так і групи чи окремі особи, які здійснюють керівництво, чи координацію злочинної діяльності, чи забезпечують функціонування відповід-них структур самої злочинної організації або інших злочинних груп.

Ієрархічність злочинної організації передбачає на-явність відповідної системно-структурної побудови об'єднання, яка включає в себе наявність загального керівництва (лідерів), чітко визначену підпорядкова-ність рядових членів об'єднання його керівнику(ам) (у т. ч. керівникам структурних частин), вертикальні зв'я-зки між вищими та нижніми структурами об'єднання, загальновизнані правила поведінки і забезпечення їх дотримання учасниками злочинної організації.

Спрямованість на вчинення тяжких або особ-ливо тяжких злочинів означає, що злочинною ор-ганізацією може бути визнане лише таке об'єднання, діяльність якого має за мету вчинення учасниками цієї організації тяжких або особливо тяжких злочи-нів. Об'єднання, члени якого зорганізувалися з ме-тою вчинення злочинів невеликої або середньої тяж-кості, не може бути визнано злочинною організаці-єю, навіть за умови, якщо воно є стійким та ієрархі-чно структурованим. За наявності для того інших підстав воно може розглядатися як організована група. Разом із тим, спрямованість на вчинення чле-нами об'єднання, поряд з тяжкими (особливо тяж-кими), також злочинів середньої (невеликої) тяжкос-ті, не створює підстав для невизнання такого об'єднання злочинною організацією.

Визнання об'єднання злочинною організацією за ознакою керівництва чи координації злочинної дія-льності інших осіб передбачає спільну діяльність учасників такого об'єднання чи його структурних час-тин, яка полягає в організації вчинення злочину (зло-чинів) іншими особами, керуванні його (їх) підготов-кою та вчиненням. При цьому закон (ч. 4 ст. 28 КК) не передбачає, що така злочинна діяльність обов'язково повинна полягати у вчиненні тяжких чи особливо тя-жких злочинів. За цією ознакою злочин може бути ви-знаний як вчинений злочинною організацією й у разі, коли дії винної