особи (осіб) полягали у керівництві чи координації вчинення іншими особами (не учасниками злочинної організації) злочинів тільки невеликої або середньої тяжкості.
Забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп передбачає створення необхідних умов для існування цих об'єд-нань і здійснення ними злочинної діяльності. Воно може полягати у фінансуванні такої діяльності, прихо-вуванні її, контррозвідувальному, розвідувальному, правовому, медичному, побутовому, інформаційному забезпеченні, забезпеченні особистої охорони органі-заторів та керівників злочинної організації чи інших злочинних груп, легалізації доходів, отриманих зазна-ченими об'єднаннями злочинним шляхом, забезпечен-ні їх прикриття від соціального контролю, у т. ч. від притягнення учасників таких об'єднань до криміналь-ної відповідальності тощо.
Але учасники злочинної організації несуть кримінальну відповідальність лише за ті злочини, в яких вони брали участь. Ті особи, які не брали безпосередньо участі в якомусь окремому злочині, підлягають відповідальності за членство в цій організації Коржанський М.Й. Кримінальне право України..
Висновки
На завершення своєї роботи я хочу ще раз коротко відмітити її зміст та значення для правильності кваліфікації злочинів як курсантами так і практичними працівниками органів слідства.
Відповідно до ст. 26 КК співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Законодавче визначення поняття "співучасть" вклю-чає в себе такі ознаки:
наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного і того умисного злочину;
спільність їх участі у злочи-ні;
3) умисний характер діяльності співучасників.
Залежно від ступеня узгодженості дій співучасників можна виділити такі форми співучасті:
співучасть без попередньої змови;
2) співучасть за попередньою змовою.
Залежно від способу взаємодії співучасників між собою співучасть ділиться на:
співвиконавство;
співучасть у власному розумінні слова.
За характером участі окремих співучасників у вчи-ненні злочину, співучасть поділяють також на просту і складну.
Що стосується групової злочинної діяльності, то закон (ст. 28 КК) передбачає чотири види злочинних спільнот: 1) група без попередньої змови; 2) група з попередньою змовою; 3) організована група; 4) злочинна організація. Критеріями такої диференціа-ції групової злочинної діяльності виступають наяв-ність і зміст попередньої змови, кількість учасників та ступінь їх зорганізованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 КК співучасниками зло-чину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурю-вач та пособник.
Виконавцем (співвиконавцем) злочину визнається особа, яка безпосередньо вчинила злочин. Ознаками такої особи, відповідно до ч. 2 ст. 27 КК, є такі: 1) вона є суб'єктом злочину; 2) вчинила злочин, передбачений КК; 3) вчинила такий злочин у співучасті з іншими суб'єктами злочину.
Організатором злочину є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій: 1) організувала вчинення злочину (злочинів); 2) керувала підготовкою злочину (злочи-нів) або його (їх) вчиненням; 3) утворила організовану групу чи злочинну організацію; 4) керувала організо-ваною групою чи злочинною організацією; 5) забезпе-чувала фінансування організованої групи чи злочинної організації; 6) організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організа-ції (ч. З ст. 27 КК).
Підбурювачем визнається особа, яка схилила іншо-го співучасника до вчинення злочину (ч. 4 ст. 27 КК).
Відповідно до ч. 5 ст. 27 КК пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину іншими спів-учасниками: 1) порадами чи вказівками; 2) наданням засобів чи знарядь; 3) усуненням перешкод, - а так са-мо особа, яка заздалегідь обіцяла: 4) переховати зло-чинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом; 5) придбати чи збути такі предмети; 6) іншим чином сприяти приховуванню злочину.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Конституція України, 1996 р.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України за редакцією М.І. Мельника, М.І. Хавронюка, К-2002
Збірник Постанови Пленуму Верховного Суду України К.-2000р.
Советское уголовное право. Часть общая / Здравосмыслов Б. В., Гальфер М. А. Гришаев П. И., и др. –М.: Юрид. лит. 1982-440с.
Кримінальне право України (Загальна частина) під редакцією Кондратьєва Я.Ю. Київ-2002р.
Коржанський М. И. Уголовное право Украины. Частина загальна: Курс лекцій. –К.: Наукова думка, 1996-336 с.
Советское уголовное право. Обшая часть: Учебники /Под ред. Кригера Г. А., Кузнецовоцй И. Ф., Ю. М. Ткачевского, -2е изд., доп. и перераб. -М.: Изд МГУ, 1998. –386с.
Кримінальне право України. Загальна частина // за ред. проф. Л. С. Матишевського. –К.:Юрінком Інтре. 1997.-500с.
Фріс П. Л. І знову про відповідальність за організовану злочинну діяльність, Право України. 1995. №1с. 39.
Фріс П. Л. Конспект лекцій з кримінального права.
Фріс П. Л. Кримінально – правові та кримінологічні ознаки організованої злочинної групи. Збірник статей викладачів юридичного факультету. Випуск . Ів.Франківськ – Коломия, 1997. –190с.