Способи забезпечення виконання зобов'язань - від виду застави. Щодо прав та обов'язків, які загальні для всіх видів застави, дет�...

Реферат - Способи забезпечення виконання зобов'язань

від виду застави.

Щодо прав та обов'язків, які загальні для всіх видів застави, детальніше слід зупинитися на можливості розпоряджатися предметом застави та наступної застави (перезастави) пред-мета застави,

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про заставу"

Права заставодавця:

розпорядження заставленим майном, якщо інше не встановлено законом чи договором відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя за умови переходу до нового заставодавця основного боргу, який забезпечений заставою. Однак заставодавець втрачає право розпорядження предме-том застави в момент виникнення у заставодержателя права звернути стягнення на заставлене майно при іпотеці заставодавець має право: володіти і користуватися предметом застави відповідно до його призначення; достро-ково виконати основне зобов'язання, якщо це не суперечить змісту зобов'язання; передати предмет застави в оренду або реалізувати його з переведенням на набувача основного боргу, забезпеченого заставою. Однак останні два повнова-ження заставодавець може здійснити лише на підставі письмової згоди заставодержателя

Обов’язки заставодавця

заставодавець зобов'язаний повідомити кожного із заставодержателів про всі попередні застави та про характер і розмір забезпечених цими заставами вимог. Якщо заставо-давець не зробив цього, то на нього покладається зобов'я-зання відшкодувати всі збитки, які виникли внаслідок цього у кого-небудь із заставодержателів; заставодавець при продажу заставленого майна повинен попередити покупця про те, що майно заставлене, оскільки за правом слідування застава слідує за річчю. Цей обов'язок продавця базується не лише на вищезгаданому законі, а й на ст. 229 ЦК України, відповідно до якої при укладенні договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на річ, що продається (у тому числі право застави). Невиконання цього правила надає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору і відшкодування збитків при іпотеці заставодавець, якщо інше не встановлено законом або договором, зобов’язаний: по-перше, вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави, включаючи проведення поточного та капі-тального ремонту. по-друге, на період дії договору застраху-вати заставлене майно за свій рахунок у повному обсязі і на користь заставодержателя. по-третє, у разі загибелі предме-та застави надати аналогічне за вартістю нерухоме майно чи незалежно від настання терміну виконання виконати зобов'я-зання в повному обсязі. по-четверте, одержувати згоду за-ставодержателя на вчинення дій, що пов'язані зі зміною права власності на предмет застави заставодавець майно-вого комплексу підприємства зобов'язаний на вимогу заста-водержателя надати йому річний баланс при заставі прав, якщо інше не передбачено договором, заставодавець зобов'язаний: виконати дії, необхідні для забезпечення дій-сності заставленого права; не поступатися заставленим пра-вом; не виконувати дій, що можуть призвести до припинення заставленого права або зменшення його вартості; захищати заставлене право від третіх осіб; надавати заставодержателеві відомості про зміни в заставленому праві, про його пору-шення третіми особами та про домагання третіх оси на це право

Права заставодержателя

звернути стягнення на предмет застави, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, що за-безпечене заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором при іпотеці вимагати дострокового виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання у разі порушення за-ставодавцем узятих на себе зобов'язань по зберіганню пред-мета застави (йдеться про порушення, що пов'язані з невжиттям заходів по збереженню пред-мета іпотеки та з відмовою його застрахувати) при невиконанні зобов'язання, забезпеченого іпотекою майнового комплексу підприємства, застоводержатель має право вжити передбачених договором іпотеки заходів щодо оздоровлення фінансового становища підприємства, включаючи призначення своїх представників до керівних органів підприємства, обмеження в праві розпо-ряджатися виробленою продукцією та іншим майном під-приємства. Якщо вказані заходи не дали бажаних резуль-татів, заставодержатепь має право звернути стягнення на майно підприємства, яке перебуває в іпотеці заставодержа-тель може вступати у справу як третя особа в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право, а також самостійно вживати всіх заходів, необхідних для захисту за-ставленого права проти порушень з боку третіх осіб якщо предметом за-стави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої за-стави має переважне право на задоволення вимог із застав-леного майна перед заставодержателя ми неза реєстрованих застав і заставодержателя ми застав, які зареєстровані пізніше.

Обов’язки заставодержателя

у разі переходу предмета застави у володіння заставодержателя наприклад при закладі на нього покладаються такі обов’язки, як належне збереження і вжиття необхідних заходів для збереження заставле-ного майна; заставодержатель повинен негайно повідомити заставодавця про виникнення загрози загибелі, зменшення вартості чи пошкодження майна; при закладі зобов'язаний страху-вати предмет закладу в обсязі його вартості за рахунок та в інтересах заставодавця, сплачувати податки та збори, пов'я-зані з володінням заставленою річчю

Припинення застави відбувається у таких випадках:

з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; У разі відмови кредитора прийняти виконання забезпеченою заставою грошової вимоги відповідна сума вноситься заставодавцем у депозит державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса. Якщо внесена в депозит сума повністю покриває борг, застава припиняється.

6. Порука. Гарантія.

Відповідно до ст. 191 ЦК України за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в певній частині.

Порукою може бути забезпечена лише дійсна вимога.

Порука має акцесорний (додатковий) характер: визнання недійсним основного зобов'язання, тягне за собою недійсність і поруки.

Порука завжди вимагає простої письмової форми.

У разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не передбаче-но договором поруки (ст.192 ЦК). Таким чином, при укладенні договору поруки виникає множинність осіб на боці боржника.

Поручитель відповідає в тому самому обсязі, як і боржник. Тобто він відповідає за основний

Сторінки: 1 2 3 4