Ради. Заступники Генерального прокурора України призначаються Генеральним прокурором як члени колегії. Прокурори областей і прирівняні до них прокурори також призначаються Генеральним прокурором. Вказані, а також всі інші прокурори призначаються Генеральним прокурором на 5 років. На такий же термін призначається і Генеральний прокурор. Призначення начальників відділів загального нагляду і кадрів обласного рівня проводиться прокурором областей за погодженням з Генеральною прокуратурою. Призначення керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату Генеральної прокуратури України, а також заступників прокурорів областей і прирівняних прокурорів провідиться Генеральним прокурором з подальшим затвердженням на колегії Генеральної прокуратури України. Такиий же порядок призначення прокурорів міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів.
Генеральний прокурор України керує діяльністю органів прокуратури і здійснює контроль за роботою підпорядкованих йому прокурорів. У Генеральній прокуратурі утворюється колегія в складі 7-11 членів. Персональний склад затверджується Генеральним прокурором. Наказом Генерального прокурора України затверджується персональний склад колегії прокуратур областей і прирівняних до них прокуратур.
Цей короткий виклад свідчить, що прокуратура, як частина системи державних органів є самостійний багатопрофільний державно-правовий інститут, діяльність якого тісно пов'язана з виконанням функцій держави - забезпечення законності і правопорядку Шумський П.В. Прокуратура Украъни.-1998..
Складні умови перехідного періоду зумовлюють необхідність постійного здійснення нагляду за законністю в суспільстві та державі.
Як відомо, сутність і призначення загального нагляду прокуратури становить нагляд за додержанням законів у сфері державного управління. Однак за виконанням законів у даній сфері в різних формах і в різному обсязі наглядають й інші органи: Рахункова палата Верховної Ради України, органи внутрішніх справ, Служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи Державної податкової адміністрації, дер-жавної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, лісової охорони, землевпорядної служби, багато інших органів, які здійснюють правозастосовчі та правоохоронні функції. Через відповідні служби, інспекції, комітети, комісії, управління, відділи та інші органи держава здійснює контроль (нагляд) за додержанням правових приписів.
Яким же є співвідношення державного контролю і прокурорського нагляду в системі державного управління і яке місце посідає прокуратура у механізмі державного контролю на даному етапі розвитку нашої держави? Наукова і практична потреба у вивченні цього питання пояснюється істотною зміною останнім часом кола органів,наділених функціями державного контролю, появою нових контролюючих структур (Державна податкова адміністрація, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна тощо), які беруть участь у роботі по забезпеченню додержання законів. Визначення місця органів забезпечення законності в системі державного апарату необхідне для встановлення взаємовідносин цих органів, виключення дублювання, забезпечення уз-годженості їх дій під час здійснення контрольних і наглядних функцій.
Відомо, що термін "контроль" (від фр. controle — зустрічний, вторинний запис з метою перевірки першого) часто вживається в розумінні англ. control — панування, наявність, влада. В українській мові слово "контроль" має значення перевірки, а також спостереження з метою перевірки (контроль над звітністю, громадський контроль, державний контроль). Ті, хто займаються такою перевіркою, звуться контролерами.
Термін "нагляд" означає спостереження з метою перевірки, групу осіб, орган для спостереження за ким-небудь або чим-небудь (технічний, санітарний, патентний, про-курорський нагляд).
Відмінність нагляду від контролю полягає в тому, що перший має більш вузьку сферу застосування Советское административное право: Учебник / Под ред. П.Т.Василенкова. — М.,1981.-С.219. У державно-правовій літературі поняття "контроль" розглядається в цілому як система спостереження і перевірки процесу функціонування і фактичного стану керованого об'єкта з метою оцінки обгрунтованості та ефективності прийнятих ним управлінських рішень і результатів їх виконання, виявлення відхилень від вимог, сформульованих у цих рішеннях, усунення несприятливих наслідків їх виконання та інформування про них компетентних органів Конституционная законность й прокурорский надзор: Сборник научных трудов. — М., 1994. - С. 26..
Отже, контрольна і наглядна діяльність по забезпеченню законності в державному управлінні притаманна усім ланкам державного механізму, оскільки правоохоронна діяльність держави є однією з форм здійснення функцій останньої. Незважаючи на те, що в останні роки провадиться велика робота по законодавчому врегулюванню право-охоронної (контролюючої) діяльності держави, низка питань, пов'язаних з контрольною і наглядною практикою, у тому числі й прокурорською, залишається невирішеною і потребує додаткової законодавчої регламентації.
На перший погляд, прокурор виконує конкретну державну функцію, в якій закладено певний, чітко виражений державний інтерес (нагляд за виконанням законів) і яка однаково необхідна на всій території нашої країни. Таким є зміст розглядуваної формули у прикладанні до прокурорського нагляду5. Однак цьому змістові однаковою мірою відповідає й діяльність деяких інших державних органів. Хіба, наприклад, Дер-жавна податкова адміністрація та її органи на місцях, здійснюючи певну податкову політику, виконуючи, зокрема, контрольні функції щодо додержання податкового законодавства, не виступає у своїй сфері від імені держави? 1 хіба по-іншому, тобто не від імені держави, діють органи митного контролю, контрольно-ревізійної служби, Державної інспекції праці?
Усі такого роду установи — складові частини державного апарату. І в межах наданої їм компетенції вони виступають не інакше, як від імені і за дорученням держави, здійснюючи контроль (нагляд) за додержанням законності. Ці установи застосовують різні засоби реагування. Однак це не може приховати того факту, що як прокурорський нагляд, так і адміністративний (відомчий) нагляд та контроль мають реагувати насам-перед на дії (акти), що не відповідають закону. У цьому значенні загальнонаглядна діяльність прокуратури нічим не відрізняється від діяльності інших державних органів (наприклад, адміністративних і фінансових).
І все ж прокуратура у механізмі державного контролю посідає особливе місце. Будучи видом (частиною) державного контролю в цілому, прокурорський Нагляд має тут скоріше не вузьку, а широку сферу застосування. Уявляється, що