та інших юридичних осіб.
Правові акти загального нагляду: протест, припис, подання, постанова.
Протест - це акт прокурорського реагування на виявлення порушення закону, який вноситься прокурором або його заступником до органу або посадової особи, що допустили порушення або до вищестоячого органу чи посадової особи, які вправі усунути правопорушення.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Припис - це акт прокурорського реагування на виявлене очевидне правопорушення закону, який прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення.
Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення вищестоящого прокурора є остаточним.
Подання - це акт реагування прокурора або його заступника на виявлення порушень закону з вимогами про усунення вказаних порушень, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.
Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.
Постанова - це акт прокурорського реагування на виявлене порушення закону посадовою особою або громадянином. Прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.
Позовна заява :
заява прокурора по протесту (коли він не виконується або відхиляється);
про поновлення порушеного права та відшкодування шкоди спричиненої правопорушенням.
У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Генеральний прокурор України відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги вирішує питання про порушення і розслідування кримінальних справ, проведення дізнання, видачу злочинців або осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, направлення повідомлень про наслідки кримінального переслідування, а також інші передбачені такими угодами питання.
Прокурор за наявності передбачених законом підстав дає санкцію на затримання і видворення у примусовому порядку іноземного громадянина або особи без громадянства за межі України.
Право на дачу санкції у таких випадках належить Генеральному прокурору України, заступникам Генерального прокурора України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей і міст Києва і Севастополя.
Підстави для видворення:
якщо дії вказаних осіб суперечать інтересам безпеки України або охорони громадського порядку;
якщо перебування його в Україні суперечить інтересам охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
грубо порушують законодавство про їх статус.
Це питання порушується і розглядається органами СБУ та МВСУ.
Видворення може бути застосоване щодо таких осіб:
осіб, які прибули на запрошення юридичних осіб, якщо по спливу терміну запрошення вони відмовляються виїхати і підстав для продовження терміну перебування немає;
особи, які нелегально прибули на територію України за клопотанням органів прикордонних військ;
іноземці, які тимчасово або постійно перебувають на території України в зв'язку з порушенням клопотання про їх статус підрозділами паспортних органів;
особи, які втратили статус біженця або відмовлено в наданні статусу біженця. Такі клопотання порушуються органами міграційної служби.
Іноземець чи особа без громадянства зобов'язані покинути територію України в строки, вказані в рішенні про видворення.
Таким особам роз'яснюється обов'язок покинути територію, право звернутися до суду на оскарження такого рішення.
Витрати, пов'язані з виїздом відшкодовуються за рахунок майна особи, або юридичної чи фізичної особи, яка її запросила.
Особі оголошується рішення про видворення і право на адвоката, право зв'язатися з представником своєї країни.
В нас немає обов'язку надання таким особам адвоката.
Якщо особа не виїхала до зазначеного терміну - її вивозять за межі України в примусовому порядку.
В наказі Генерального прокурора України №2 "Про організацію роботи органів прокуратури по здійсненню загального нагляду " від 25.03.96 р. основними напрямками здійснення загального нагляду є нагляд за додержанням:
1. Соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян. Вживати заходів до усунення порушень прав та інтересів соціальних груп, які потребують державної допомоги і захисту.
Законів, що регламентують діяльність партій і громадських об'єднань, засобів масової інформації, порядок проведення референдумів, виборів, мітингів, зборів, вуличних