б) розпорядження Президента України з окремих госпо-дарських питань, які видаються як оперативні комерційні акти (наприклад, "Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств" Див.: Розпорядження Президента України "Про заходи щодо врегулювання відносин заборгованості підприємств" №207/97-рп від 14.05.97);

в) постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України з господарських питань, які приймаються відповідно до ст. 117 Конституції України Див.: Закон України "Конституція України" №254к/96-ВР від 28.06.96;

г) господарські нормативні акти міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої вла-ди. Ці акти приймаються у вигляді положень, інструкцій, правил тощо, затверджуваних наказами відповідних міністрів. До цієї групи відомчого законодавства нале-жать також акти, прийняті комерційними об'єднаннями (асоціаціями, корпораціями, концернами тощо), та ло-кальні нормативні акти суб'єктів комерційної діяльності;

д) нормативні акти комерційного законодавства місцевих рад народних депутатів та місцевих держадміністрацій (нормативні комерційні акти територіальної дії). Важливою як у теоретичному, так і в практичному аспекті є загальна класифікація нормативних актів комерційної діяльності на ви-ди за змістом тих норм комерційного права, які офіційно встановлюють ці акти. Залежно від змісту доктрина комерційного права розрізняє чотири види актів:

- акти, норми яких є загальними правилами функціону-вання комерційних правовідносин. Такі норми міс-тяться у кодексах, які кодифікують окремі інститути комерційного права. Зокрема, Цивільний кодекс коди-фікує норми про договірні комерційно-правові інсти-тути: купівлю-продаж, поставку та інші форми обміну, загальний і будівельний підряд;

- інститут майнової відповідальності господарюючих суб'-єктів. Щодо окремих видів правовідносин діють спеціальні кодифіковані акти комерційного законодав-ства. Це, зокрема, транспортні кодекси та статути, за-гальні правила перевезення вантажів;

- компетенційні акти, які визначають види господарюючих суб'єктів, а також їхні права і обов'язки щодо господарю-вання, тобто комерційну компетенцію;

- нормативні документи, що регулюють технічні параметри виробництва та його результати, зокрема технологічні процеси, якість продукції (робіт, послуг), витрати (норми витрат матеріальних і трудових ресурсів, норми виробітку тощо). Формами нормативних документів є стандарти (державні, галузеві, підприємств, технічні умови), а та-кож державні будівельні норми і правила;

- нормативні акти, що виражають норми-завдання, тобто визначають своїм адресатам конкретні результати, яких мають досягти суб'єкти комерційних відносин при на-лежній правомірній поведінці, а не загальні правила по-ведінки. Юридично-технічною формою актів цього виду є акти планування, програми (технічна форма) і закони та постанови про їх затвердження (юридична форма).

Крім вертикальної (згідно з юридичною силою актів) систе-ми, комерційне законодавство має так звану горизонтальну систему. Вона визначається предметом регулювання у широ-кому розумінні, тобто видами комерційної (продукція, робо-ти, послуги) і функціональної (управління, фінансування, ціноутворення, стандартизація) діяльності, галузями народно-го господарства, видами комерційних відносин. Отже, осно-вою системи комерційного законодавства у такому розумінні є матеріальний критерій, зміст предмета регулювання.

У кодифікованих галузях законодавства їх системи визнача-ються структурами кодексів. Комерційне законодавство не кодифіковане.

Структурними підрозділами системи комерційного зако-нодавства є окремі законодавчі (нормативні) інститути. Інс-титут становить собою групу (підсистему) нормативних актів, предметом яких є комплекс однорідних відносин чи вид діяльності.

Основою комерційного законодавства є система статусних, або компетенційних, законів, тобто таких, які визначають пра-вове становище суб'єктів комерційної діяльності (законодавчий інститут суб'єктів комерційної діяльності). Ці закони класифікуються залежно від кола осіб, на які вони поширюються. Так, за-гальні закони "Про підприємництво Див.: Закон України "Про підприємництво" №698-12 від 07.02.91", "Про підприємства в Україні Див.: Закон України "Про підприємства в Україні" №887-12 від 27.03.91" поширюються на всі підприємства і на всіх підпри-ємців. Вони визначають види і організаційні форми під-приємств, порядок їх створення та реєстрації, економічні і правові умови діяльності, порядок припинення діяльності підприємств. До загальних законів цієї групи належить Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Див.: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-12 від 14.05.92, який ви-значає умови та порядок визнання підприємств (юридичних осіб) банкрутами з метою задоволення претензій кредиторів.

Крім загальних законів до статусних (компетенційних) відносять закони, які визначають правове становище окремих видів підприємств усіх галузей економіки. Зокрема, це Закон України "Про господарські товариства" Див.: Закон України "Про господарські товариства" №1576-12 від 19.09.91, яким визначаються поняття, види, умови створення і діяльності господарських то-вариств, тобто підприємств, які утворюються і діють на до-говірних умовах шляхом об'єднання майна і комерційної діяльності їх учасників. Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" Див.: Закон України "Про сільськогосподарську кооперацію" №469/97-ВР від 17.07.97 враховує особливості правового становища кооперативів у сільському господарстві та їх об'єднань. Ще один приклад – Закон України "Про режим іноземного інвестування" Див.: Закон України "Про режим іноземного інвестування" №93/96-ВР від 19.03.96, в якому розділ IV "Підпри-ємства з іноземними інвестиціями" врегульовує особливості правового становища підприємства з іноземною інвестицією. Аналогічно регулюється правове становище інших окремих видів підприємств: виробничих кооперативів, колективних сільськогосподарських підприємств та ін.

Іншим інститутом господарського законодавства є група нормативних актів, які регулюють правове становище об'єд-нань підприємств: асоціацій, корпорацій, концернів, кон-сорціумів тощо.

Загальний порядок створення і державної реєстрації об'єднань підприємств регулюється Законом "Про підприєм-ства в Україні" (об'єднань кооперативів у сільському госпо-дарстві – Законом "Про сільськогосподарську кооперацію"). До цього правового інституту входять також Декрети Кабінету Міністрів України та укази Президента України про об'єднання підприємств окремих галузей (вугільної промисло-вості, зв'язку, транспорту та