С. Правопорушення, що припускають адміністративну і фінансову відповідальність:—

порушення платником податків порядку постановки на облік у податкових органах;—

порушення порядку представлення в податкові органи відомостей, необхідних для ведення обліку платників податків;—

порушення порядку представлення інформації про відкриття рахунка в банку;—

порушення порядку представлення податкової декларації;—

порушення порядку ведення обліку;—

порушення порядку збереження документів, зв'язаних з оподатковуванням;—

відмовлення від видачі документів і інших відомостей;—

порушення банком порядку відкриття рахунка платникові податків;—

недотримання порядку користування майном, на яке накладений арешт;—

образа посадової особи податкового органа;—

відмовлення свідка від дачі пояснень;—

незаконний вплив на податковий орган і інші.

Критерії класифікації податкових правопорушень:

В основі подібної класифікації лежать дві групи критеріїв, які і дозволяють віднести конкретне правопорушення до певного виду:

1. Кількісні:

- термін відхилення, непредставлення (наприклад: відхилення від постановки на облік протягом більш 180 днів припускає відповідальність відповідно до карного законодавства. Якщо подібний термін перевищує 60 днів, але не досягає 180, платникові податків грозять фінансові санкції);

- розмір несплачених, прихованих сум податків, зборів (так, податковим злочином буде розглядатися відхилення від постановки на облік у податкових органах, якщо сума податків або зборів перевищить певну встановлену законодавством України суму).

2. Якісні — обставини, що характеризують суспільну небезпеку правопорушення. Одним з основних критеріїв у цій галузі законодавець звичайно виділяє форму провини. Так, навмисне непредставлення, відхилення від подачі податкової декларації карається відповідно до карного законодавства. Ненавмисне (через недбайливість і т.д.) припускає більш м'які санкції.

Наприклад, відповідно до кодексу внутрішніх державних доходів США, запізнення з подачею податкової декларації може кваліфікуватися як карний злочин. У випадку доказу в суді, що податкова декларація була не представлена навмисне, можливе позбавлення волі на термін: до 1 року. Якщо ж буде доведено, що платник навмисне намагався ухилитися шляхом представлення помилкової декларації, то злочин відноситься до категорії фелоній, і обвинувачуваний може бути присуджений до позбавлення волі на термін у 5 років А.Н. Козырин. Податкове право закордонних країн: питання теорії і практики. М -, 1993, с. 106.

3. Види відповідальності за порушення податкового законодавства.

Попередження податкових правопорушень не завжди досягає своєї мети, тому особливу важливість здобуває регулювання покарання за здійснення податкових провин і злочинів. Застосування санкцій можна класифікувати по декількох підставах:

А. По характеру впливу:

1. Безпосереднє покарання — санкції, що впливають безпосередньо на платника, його майновий стан (позбавлення волі, штраф, конфіскація об'єктів обкладання і т.д.):

2. Опосередковане покарання — санкції, що безпосередньо не заподіюють майнових утрат платнику, але зменшують його надходження в перспективі або обмежуючі його діяльність (арешт рахунка, призупинення діяльності підприємства і т.д.).

Б. По галузевому характеру:

1. Кримінальна відповідальність

Карні санкції застосовуються за податкові злочини. Передбачається законодавче закріплення восьми складів податкових злочинів при прийнятті Податкового кодексу. В даний час подібні діяння регулюються ст. 1482 Кримінального кодексу України (ухиляння від сплати податків); ст. ст. 1622 і 1633 (кримінальна відповідальність за приховання доходів (прибутку) або інших об'єктів оподатковування у великих і особливо великих розмірах або особою, що раніше вже вчинила цей злочин). Уперше кримінальна відповідальність за податкові правопорушення, що зазіхають на встановлений порядок стягування податків, була встановлена в 1986 році статтею 168' КК СРСР «Відхилення від подачі декларації про доходи».

Кримінальна відповідальність за даними складам характеризується деякими особливостями :—

суб'єктами є фізичні особи (платники податків чи посадових осіб);—

регулюється кримінально-правовими нормами;—

здійснюється тільки в судовому порядку;—

характеризується певними процесуальними особливостями.

Якщо поняття об'єкта і суб'єкта злочину не викликає особливих проблем, то елементи характеристики суб'єктивної сторони податкового злочину більш складні при конкретизації. Законодавче регулювання форми провини не дозволяє визначити, з якою формою провини відбувається приховання об'єкта оподатковування. Деякі ґрунтуються на граматичному тлумаченні, тобто виходять з того, що приховання припускає усвідомлення суб'єктом того факту, що він ховає об'єкт або його частину, бажає вчинити і здійснює це діяння в активній формі.

Прихильники правозастосовних органів виходять з того, що приховання може бути здійснено і по необережності, тому що законодавець не використовував терміна «навмисне приховання». Критерієм «приховання» може розглядатися відображення доходу в звітних документах. Приховання доходів припускає невнесення в документи відповідних відомостей. Неправильне ж їхнє заповнення характеризується як заниження доходу.

Видимо, необхідно більш докладно розглянути проблему правопорушень в області облікового процесу. Адже про процес складання звітності в даному випадку і мова йде. Це приводить часом до абсурдних ситуацій, коли платники, що практично не ведуть облік, піддаються меншим штрафним санкціям, чим дисципліновані, але такі що допустили помилку в звітності.

Характеризуючи механізм податкових санкцій, виділяють два можливих підходи Кучерявенко Н. П. Налоговое право., К.:1997.:

а) американський - відбиває жорсткість санкцій, підвищення податкового тиску. Нерідко використовуються і податкові санкції для покарання за неподаткові злочини. Адже в багатьох випадках діяльність, зв'язана з одержанням злочинних доходів (торгівля наркотиками, зброєю і т.д.), припускає і приховання цих доходів від оподатковування.

Класичним є приклад процесу в 30-х роках над главою чикагських гангстерів Аль Капоне, що за нарушение податкового законодавства був присуджений до позбавлення волі на термін у 11 років і сплаті штрафу в 70 тис. доларів.

Можливо також моделювання штрафних санкцій, спрямованих на досягнення істотних матеріальних чи наслідків утрат для платника. Кодекс про внутрішні доходи в США за недоплату податків припускає комбінований штраф: 5 % від несплаченої суми плюс 50 % від суми, що платник податків одержав би у випадку приміщення цих грошей у банк, виходячи зі стандартних банківських ставок.

б) європейський підхід характеризує більш м'яке обходження з платником податків. Поруч європейських податкових законодавств здійснюється вивід