Велике значення мають інтелектуальний потенціал, рівень освіти, спосіб мислення, професійний досвід слідчого, його здатність використовувати передовий досвід розсліду-вання злочинів, запобігання їм. Це дозволяє слідчому розгорнути припущення в систему фактів (доказів), пояснити процес їх форму-вання, встановити правильність або помилко-вість його висновків стосовно події, яка роз-слідується.

У науковій літературі немає єдності погля-дів щодо сутності, місця, значення та ролі версії під час здійснення попереднього слідст-ва.

Уявляється, що для визначення поняття «криміналістична версія” велике значення ма-ють й істотні ознаки. А такими ознаками є те, що слідча версія — це самостійна форма мислення, яку не можна ототожнювати з понят-тям, міркуванням, висновком, а також вису-нуте слідчим припущення, що підлягає обо-в'язковій перевірці.

Таким чином, криміналістична версія — це припущення слідчого стосовно невстановлених обставин події, яка досліджується, максималь-но широке узагальнення наявних відомостей і фактів, що відзначається єдиним поясненням і спрямоване на розслідування злочинів.

Криміналістична версія – це обгрунтоване припущення про факт, явище або групу фактів, явищ, що мають або можуть мати значення для справи; версія вказує на наявність і пояснює походження цих фактів, явищ, їхній зміст і зв'язок між собою і служить цілям встановлення істини по справі.22 Р.С.Белкин «Криминалистика. Учебник для вузов.» М., 2000г. стр. 210.

Версія — обґрунтоване припущення про наявність і обставини розслідуваної події, про дії конкретних осіб і наявність у цих діях складу визначеного злочину.33 В.Ю.Шепитько “Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів.” Харків 2001. Стр. 345.

Надаючи версії статусу методу пізнання, можна говорити про те, що основним її при-значенням є упорядкування і систематизація наявної інформації з метою пояснення фак-тів. Версія — це готове, хоч і неповне, недостовірне, ймовірне, знання про об'єкт, що досліджується (обставини, які підлягають дока-зуванню), інструмент подальшого досліджен-ня, в результаті якого досягається достовірне, істинне знання. Вона забезпечує всебічний пошук, виявлення фактичних даних (доказів), сприяє ґрунтовній перевірці та правильній оцінці останніх.

1.1. Види і класифікація версій і їх побудова і перевірка процесів розслідування злочинів.

Науковці класифікують версії за:

- суб'єктом висування: слідчі, оперативно-розшукові, експертні, судові , (ці версії, як правило, взаємозалежні і можуть випливати одна з іншої. Так, слідча версія може випливати з експертної, оперативно-розшукова — зі слідчої і навпаки.)44 там же.

- за обсягом встановлення об-ставин події, що досліджується: загальні, при-значені для пояснення сутності події в цілому, її характеру, причинного зв'язку між фактами; окремі — ймовірне судження про місце, час, знаряддя вчинення злочину, походження окремих слідів тощо.

- ступенем конкретності: типові — пояснення події в цілому на підста-ві даних узагальненого досвіду судової, експертної, оперативно-розшукової практики, конкретні — робочі версії, над якими працює у той або інший момент слідчий.

- велике теоретичне і практичне значення має розподіл версій на основні і контрверсії. Роль останніх особливо велика в процесі судового розгляду справ, але і при розслідуванні злочинів, і в експертній діяльності вони виконують важливу функцію попередження однобічності і необ'єктивності, орієнтуючи на розширення кола фактично можливих версій. Контрверсії висуваються не шляхом багатоетапного версійного процесу, а більш простим способом, за допомогою логічної операції заперечення. Наприклад, якщо основна версія: “ймовірно, що вбивство зроблене К.”, то контрверсія буде мати такий вигляд: “вбивство зробив не К., а хтось інший».

- визначене значення має диференціація криміналістичних версій на пошукові і дослідницькі. Розходження між ними полягає в тому, що головною метою першої підгрупи є пошук джерел (носіїв) інформації, а ціль другої полягає в дослідженні уже виявленої інформації. Дана класифікація версій безпосередньо пов'язана з реальним існуванням пошукових і дослідницьких труднощів, що виникають у процесі вирішення проблемних ситуацій.

На процес розробки версії як логічного ме-тоду пізнання впливають дві обставини :

по-треба слідчого у встановленні та наступному поясненні невідомих фактів,

наявність не-обхідних для цього фактичних даних — інфор-маційного базису.

Версії, що виникають у процесі дізнання та попереднього слідст-ва, називаються слідчими, а ті, що формуються на стадії судового роз-гляду, судовими. Версії, які висуваються під час оперативно-розшукової діяльності, називаються оперативно-розшуковими. В експертній практиці використовують так звані експертні версії.

Як загальну форму розвитку людського знання гіпотезу (версію) широко застосовують у плануванні розслідування, пізнанні обставин кожного вчиненого злочину. У цьому пізнавальному процесі версії відіграють роль вірогідних інформаційно-логічних моделей роз-слідуваних діянь і поділяються на два види:*

загальні — припущення, які охоплюють злочин, що розкрива-ється, у цілому;*

окремі, які пояснюють певні обставини злочину.

У літературі зустрічаються також поняття версії робочої (припущення стосовно дрібних і другорядних обставин злочину) та розшукової (припущення про місцезнаходження розшукуваного злочинця чи предметів, речей), які належать до різновидів окремої версії.

Слідчі, судові, експертні та оперативно-розшукові версії мають єдину логічну природу. Деякі їх особливості й відмінності визнача-ються характером судової, слідчої, експертної й оперативно-розшукової діяльності та функціональними відмінностями її суб’єктів — слідчого, судді, експерта, оперу повно важеного Крім зазначених у криміналістиці розрізняють ще типові версії, характерні для типових ситуацій, що виникають у процесі розкрит-тя злочинів. Наприклад під час розслідування справи за фактом пожежі, коли її причину не встановлено, типовими слідчими версія-ми можуть бути такі:*

пожежа сталася внаслідок злочинного порушення правил про-типожежної безпеки;*

пожежа сталася через вплив природних факторів, наприклад унаслідок дії блискавки, відсутності чи несправності захисних засобів;*

пожежа сталася випадково через самозаймання, яке неможливо було передбачити;*

пожежа сталася внаслідок підпалу.

Здійснюючи розслідування по конкретній кримінальній спра-ві, слідчий висуває не типові, а конкретні версії, які ґрунтуються на матеріалах справи,