Типові версії можуть бути загальними й окремими. Наведені ра-ніше версії про причини пожежі є загальними. Типовими окремими вважаються версії щодо особи, винної в підпалі (особа, яка працює на цьому об'єкті; стороння особа).

Зазначені різновиди версій і теоретичні положення, що стосують-ся їх змісту, класифікації, стадій розвитку, а також умов достовір-ності, становлять учення про криміналістичні версії.

У розвитку версії можна виділити три етапи: 1) побудови (висування припущення), 2) до-слідження (суджень, висновків), 3) перевірки.

Побудова версії здійснюється в міру накопи-чення, логічної обробки і осмислення фактів. На основі наявних знань, власного досвіду, ре-зультатів узагальнення практики слідчий формулює висновок у вигляді судження, яке дає ймовірне пояснення події при цьому треба додержувати певних правил. Так, версія повинна бути обґрунтована реальними фактами, не суперечити науковим даним, відзначатись конкретністю, логічно правильною побудо-вою і несперечливістю. Треба мати контрверсію у справі, висувати максимально можливу кількість версій.

Під час розробки версії слідчий має засто-совувати логічні прийоми (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, рефлексії), закони логіки (тотожності, несперечливості, виклю-ченого третього, достатньої підстави).

Висунуті положення необхідно доводити, не сприймати на віру бездоказові твердження. У процесі оформлення інформаційного бази-су велике значення мають спостереження, експеримент, порівняння, аналіз, індукція. Порівняння дозволяє визначати тотожність встановлених фактів і різницю між ними, зіставляти їх з вже відомими даними. У проце-сі аналізу досліджуються окремі властивості фактів. Метод індукції дає можливість групувати ті факти, які мають які-небудь загальні ознаки.

При висуванні версії необхідно широко за-стосовувати аналогію. Вона лежить в основі розшуку злочинця за способом вчинення зло-чину. Як правило, версія повинна обґрунтову-ватись множинністю фактичних даних. При цьому велике значення має їх узагальнення на основі поєднання подібних суттєвих ознак і зв'язків багатьох відображених мисленням предметів.

Сутність пізнання версії полягає в розумовому дослідженні припущення, виведенні із нього висновків, їх деталізації.

Дослідження версій повинно відповідати таким вимогам:

з них мають бути зроблені всі логічні висновки,

судження повинні бути логічно узгоджені між собою,

результати перевірки окремих версій мають використову-ватись як основа побудови загальної версії,

послідовність перевірки версій повинна визначатись умовами розслідування.

Перевірка версій передбачає як попередню розумову діяльність слідчого, так і йо-го профілактичну роботу по виконанню запланованих слідчих дій й оперативно-розшу-ковик заходів. Усі версії мають перевірятися одночасно. Причому повинні бути перевірені всі судження, що випливають з них. Дані, які суперечать одні одним, мають перевірятися до усунення суперечностей.

Однією з умов повноти та об'єктивності розслідування є дотри-мання правил побудови та перевірки версій. Стосовно кожної неяс-ної чи сумнівної обставини вчиненого злочину мають бути висунуті та перевірені всі можливі на цей момент версії: не можна захоплюватися одними з них та ігнорувати інші на тій підставі, що вони здають-ся маловірогідними. Кожна версія має бути достатньо обґрунтованою й підлягає ретельній перевірці. Порушення цієї вимоги породжує обвинувальний нахил у розслідуванні, який найчастіше є не так ре-зультатом навмисної тенденційності слідчого, як наслідком його однобічності, захоплення тією чи іншою версією. Надійним засобом попередження такої необ'єктивності слідчого поряд з іншими є його постійний самоконтроль, уважне, критичне ставлення до матеріалів, правильна їх правова оцінка, глибока та всебічна перевірка всіх ви-сунутих версій.

Версія як ідеальна (уявна) логічна модель вчиненого злочину, як було сказано вище, про-ходить у своєму розвитку три чітко окреслені послідовні стадії, які відображають процес розслідування: -- виникнення (висунення) версії;

- аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслід-ків (обставин, подій, фактів), які логічно випливають із висунутого припущення;

- практична перевірка можливих наслідків та порівняння їх із тими, що в результаті перевірки встановлені насправді. Якщо це порівняння засвідчить, що наслідки, які були логічно виведені аналі-зом змісту версії, насправді не існують, то це означає, що висунута версія не відповідає об'єктивній істині і має бути відкинута. Якщо ж можливі наслідки відповідають встановленим фактам дійсності, то висунута версія є вірогідною (можливою). Але вважати її достовір-ною (що відповідає дійсності) на цьому етапі поки що не можна, бо одні й ті самі наслідки можуть випливати з різних підстав, і не вик-лючено, що встановлені факти дійсності зумовлені іншою законо-мірністю (причиною), яка не охоплюється висунутою версією. На-приклад, якщо під час перевірки версії про розкрадання на фірмі “Х” було встановлено, що заступник директора останнім часом придбав багато дорогих речей, то це ще не означає, що він причетний до роз-крадання, бо він отримав спадщину.

Поділ процесу розвитку версії на три послідовні стадії має велике практичне значення. Побіжне врахування або ігнорування тієї чи іншої стадії призводить до суттєвих помилок у плануванні розсліду-вання і, як наслідок, — до порушення строків розслідування та його низької якості. Іноді слідчий, плануючи розслідування, обмежується формулюванням версій і переліком заходів їх перевірки, не аналізую-чи змісту версій, не визначаючи можливих наслідків (фактів, обста-вин), не зупиняючись на конкретних питаннях, які слід з'ясувати в кожній з них. У результаті перелік заходів перевірки висунутих версій виявляється неповним або випадковим. Розумова діяльність у процесі висування та аналізу версій охоплює сукупність встановлених у справі фактів, їх оцінювання та можливі причини.

Через те що справжня причина явища, яке перевіряється, фактично невідома, одразу виникають кілька версій, що виключають одна одну, конкурують між собою доти, поки не буде встановлено, які з них є безпідставними, а яка відповідає об'єктивній істині.

Зі структури версії як логічної моделі розслідуваного злочину в цілому чи його окремих епізодів випливає, які елементи цієї моделі є в наявності, а які відсутні й потребують додаткового пошуку