Додатково до основного плану нерідко складають різні допоміжні доку-менти з метою систематизації зібраних матеріалів у кримінальній справі:

- «особові рахунки» - картки, до яких заносяться всі епізоди злочину, здійснені обвинуваченим;

- «шахматки» (шахові відомості) - таблиці, де поєднані вертикальні та го-ризонтальні графи, у горизонтальних перелічують звинувачених, а у верти-кальних -- епізоди.

Приклад «шахматки»: |

Епізоди

Звинувачувані | №1 Короткий

ЗМІСТ | №2 Короткий

ЗМІСТ | №3 Короткий

ЗМІСТ | №4 Короткий

ЗМІСТ | №5 Короткий

ЗМІСТ

Петров А.Б.

Іванов П.Л.

У складних кримінальних справах (убивство, порушення правил охорони навколишнього середовища, громадської безпеки), злочинах у сфері еконо-міки нерідко для розслідування формують бригаду слідчих, яку очолює до-свідчений керівник слідчого підрозділу або слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури. Аварії на транспорті, шахтах, значні роз-крадання державного майна, як правило, розслідуються бригадою слідчих. Бригаді підпорядковують оперативні підрозділи, засоби зв’язку, криміна-лістичної та оперативної техніки, а також групи фахівців. Керівник групи (бригади) складає загальний план розслідування, де детально розробляєть-ся кожна версія, епізод. План обговорюється на оперативній нараді, до нього вносяться корективи і кожний член групи отримує завдання (напри-клад, обробка однієї з версій, встановлення певного епізоду, проведення слідчої дії).

Слідчий згідно з одержаним завданням складає власний план його вико-нання (наприклад, затримати особливо небезпечного злочинця) та погоджує його з керівником групи (бригади). Керівник групи регулярно проводить опера-тивні наради, на яких заслуховуються результати розслідування, а члени гру-пи одержують нові завдання.

Планування окремої слідчої дії проводиться у зв’язку і в ході реалізації плану розслідування в кримінальній справі. Окремі слідчі дії не потребують складання письмового плану, особливо для досвідченого слідчого. Однак, незважаючи на це, слідчий робить замітки, визначає основні питання, обста-вини, які необхідно з’ясувати у ході слідчої дії.

У складних кримінальних справах, особливо в конфліктних ситуаціях, слідчі дії необхідно планувати (наприклад, при провадженні огляду місця події на великій території, групових обшуках, затриманні небезпечних зло-чинців, допиті звинувачених, що відмовляються, або лжесвідків). Планувати необхідно також окремі тактичні операції, якщо вони проводяться за склад-них умов.

План окремої слідчої дії або оперативного заходу складається з трьох елементів: конкретизація цілі, тобто обставин (питання), які необхідно з’ясу-вати та встановити; визначення тактичних прийомів і технічних засобів для встановлення обставин вчинення злочину; перелік матеріалів, довідкової ін-формації, необхідної для з’ясування обставин, визначення послідовності застосування прийомів і засобів одержання інформації, тобто реалізація тактич-ного задуму слідчої дії (використання матеріалів справи, речових доказів, ло-гічних і психологічних прийомів).

Необхідно планувати допит (пред’явлення звинувачення, допит підозрюва-ного). Без попереднього плану ці допити не мають відчутного позитивного результату.

Будь-який план розслідування та окремої слідчої дії повинен бути конкрет-ним. У плані неприпустимі такі завдання, як «встановити винність підозрюва-ного», «дати завдання органам міліції», «з’ясувати обставини вчинення зло-чину». Необхідно конкретно вказати, які саме обставини встановити, яке зав-дання доручити органам дізнання.

3. Версії і планування по справах податкових злочинів.

При розслідуванні фактів внесення перекручених даних у декларацію про доходи або приховання доходів (прибутку) або інших об'єктів оподатковування типовими обставинами, що вимагають встановлення, є:*

встановлення юридичного статусу суб'єкта злочину: фізична особа, фізична особа-підприємець без створення юридичної особи, юридична особа (підприємство, організація) — чи пройшло воно державну реєстрацію;*

чи зобов'язана фізична особа або підприємство (організація) сплачувати податки;*

які види податків і інших обов'язкових платежів зобов'язана сплачувати особа (фізична, юридична);*

чи має особа (фізична, юридична) право на пільги по сплаті податків;*

який порядок ведення бухгалтерського обліку і представлення звітності на підприємстві;*

з якого моменту і яка фінансово-господарська діяльність здійснювалася платником податків;*

протягом якого часу здійснювалося внесення перекручених даних у документи бухгалтерського обліку і звітності;*

хто керував підприємством і ніс відповідальність за бухгалтерський облік у період перекручування зведень в обліку і звітності.*

хто безпосередньо причетний до здійснення злочину, хто його ініціатор;*

ким, коли і при яких обставинах були виявлені факти приховання об'єктів від оподатковування;*

які законодавчі і нормативні акти були порушені платником податків;*

які об'єкти оподатковування були приховані й у якому розмірі;*

який розмір податків, не сплачених із прихованих об'єктів оподатковування, яка загальна сума несплачених податків;*

які міри варто прийняти для відшкодування збитків;*

який використовувався спосіб приховання об'єктів оподатковування;*

які обставини сприяли здійсненню злочину

Типові версії, використовувані для побудови загальних і приватних, по конкретній справі при розслідуванні податкових злочині:

1) приховання об'єктів оподатковування здійснювалося за рахунок заниження виторгу (доходу) в заліково0відлікових документах;

2) приховання оподатковуваного прибутку здійснювалося за допомогою завищення даних про матеріальні витрати і незаконне списання устаткування і запасів;

3) приховання оподатковуваного прибутку здійснювалося шляхом фіктивного збільшення боргів, перерахування коштів підприємству, що користується пільгами на законній підставі;

4) мало місце списання боргів по податках на третю особу в розрахунку на його банкрутство (плановане або вже здійснене).

З урахуванням криміналістичної характеристики розглянутих злочинів і приведених вище типових версій в розвиток кожної з них можуть бути висунуті як загальні, так і приватні, тому що і приватні версії, засновані на конкретних даних, зібраних у справі.

Так наприклад, за версією про приховання оподатковуваного прибутку шляхом заниження виторгу (доходу) приватними версіями, що стосуються способів здійснення злочину і його суб'єктів, будуть наступні:

1) заниження виторгу здійснювалося внесенням перекручених зведень в обліково-звітну документацію;

2) найбільше ймовірно, що суб'єктами цих дій були керівник підприємства, головний (старший) бухгалтер;

3) перекручування зведень про виторг здійснювалося шляхом заниження кількості придбаних товарів, заниженням ціни реалізації товарів (послуг), шляхом оплати товаром (бартер);

4) у документи первинні, облікові і звітні внесені фіктивні записи, маються ознаки як інтелектуальної, так і матеріальної підробки.

Якщо такі дії мали місце, то документальними джерелами