за цей час затвор набуває моменту руху, і, переборюючи стан спокою, починає рухатись назад. Зачіп викидача, який утримує гільзу в чашечці (вінчику) затвора, витягує гільзу і разом з нею відходить назад. При русі гільзи в патроннику на її стінках можуть утворитись сліди патронника від нерівностей, які є на його стінках. Сліди патронника мають форму паралельних трас, розміщених на циліндричній частині гільзи, ближче до її денця. Як тільки гільза залишить патронник, вона натикається на відбивач, одержує обертовий момент і викидається. Оскільки відбивач майже у всіх зразках зброї розміщений зліва внизу, то гільза вилітає вправо. При цьому від удару гільзи об відбивач на її нижній кромці утворюється слід тиску, який називається слідом відбивача. У деяких зразках вітчизняної зброї, а саме АК, СКС, ПМ, АКС, екстрагуючись, гільза при польоті вдаряється об край вікна кожуха затвора або ствольної коробки і на гільзі утворюється характерний слід тиску або ковзання, який називається слідом вікна кожуху затвора (для пістолетів), або вікна ствольної коробки (для автоматів і карабінів СКС).
Сліди на гільзах і снарядах атипічної зброї рідко відповідають стандартним слідам, оскільки атипічна зброя, як правило, ненарізна, неавтоматична, не має відкидача. Якщо ж така зброя виготовлена із заводської зброї (обріз), утворення і види слідів на кулях та гільзах залишаються такими ж, як і для зброї, з якої вона виготовлена. Саморобна зброя найчастіше виробляється під 5,6 мм малокаліберний патрон і механізм утворення слідів на кулях та гільзах залежить від якості її виготовлення.
При зіткненні з перешкодою снаряд, володіючи кінетичною енергією, може утворити об’ємний слід тиску, пробоїну (наскрізний отвір), або ненаскрізний (сліпий) отвір. Навколо пробоїни є сліди кіпті, незгорілі порошинки (при близькому пострілі), на стінках кульового каналу можуть бути сліди металізації, як правило, невидимі, а на еластичних тканинах по краях отвору – поясок обтирання у вигляді частинок змазки, металу снаряда. Сліди кіпті є не лише на поверхні “цілі”, але й на інших об’єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме на тілі й одязі особи, яка стріляла і осіб, які були присутні при цьому. Особливо це важливо при встановлені факту: чи стріляли в живу людину або в мертве тіло.
При слідчому огляді кулі відмічають її зовнішні ознаки: вид (оболонкова, напівоболонкова, безоболонкова); колір металу (кулі, оболонки); наявність пофарбування (для кулі спеціального призначення, тобто трасуючої, запалюючої); форму головної частини (гострокінцева, тупокінцева, тощо); розміри (довжина, діаметр); наявність на поверхні кулі слідів від нарізів. Вказані загальні ознаки дозволяють встановити, до зброї якого типу і яких систем призначався патрон, з якого явилася куля. Експертне дослідження цих ознак і в особливості слідів від нарізів дозволяє визначити, зі зброї якої системи стріляна куля. Куля, що направляється на експертизу, пакується в окрему коробочку або обшивається целофаном на аркуші картону, так щоб не пошкодити сліди, що на ній залишені. Якщо куль декілька, то кожній з них присвоюється номер з вказівкою на плані, де яка куля знайдена.
4. Нові технічні засоби проведення
судово-балістичної експертизи.
Оскільки ствол кожної окремої зброї має індивідуальний мікрорельєф, то практикується ідентифікація зброї по слідам на кулі. Раніше це було можливо лише у випадку виявлення зброї, застосування якої при вчиненні злочину потрібно було довести. В такому випадку робився відстріл декількох куль і “вручну” порівнювались залишені сліди на відстріляних кулях і на кулях, знайдених на місці вчинення злочину. Зараз практика такої ідентифікації звичайно не сильно зменшилась, але з’являються нові засоби, що виникли внаслідок розвитку комп’ютерних технологій. Так в 1995 році в підрозділах МВС Росії почали використовувати систему АРСЕНАЛ, що використовується як для дослідження слідів на кулях та гільзах, так і для створення регіональних баз даних по нарізній зброї, що стоїть на обліку в органах внутрішніх справ, створення регіональних баз даних по кулям і гільзам, що вилучені з місць вчинення злочинів, вводу і зберігання зображень ведучої поверхні куль і слідів на гільзах в базі даних, автоматизації перевірок по базам даних і порівняльних дослідженнях куль та гільз, автоматизації документування результатів експертиз, міжрегіонального обміну інформацією.
Перші версії цієї системи комплектувалися мікроскопом МБС-10. Такі системи були встановлені в Сочі, Челябінську, та інших містах. З 1997 року система АРСЕНАЛ почала комплектуватися балістичним сканером “Папілон БС 7.00.1”, що автоматизувати отримання бокової розгортки куль. Системи з таким прибором успішно функціонують і сьогодні у Варшаві (Польща), Астані (Казахстан). В кінці 1999 року запущений у виробництво балістичний сканер нового покоління “Папілон БС 7.00.2”, заснований на лінійній ПЗС матриці. Прибор дозволяє не тільки
отримувати бокову розгортку куль, а й сканувати денця гільз.
Папілон БС 7.00.2 Встановлення кулі Процес сканування Обробка інформації
Гнучкість такої системи полягає в тому, що можливий підбір необхідної конфігурації в залежності від потреб. Основними критеріями для вибору необхідної конфігурації є ємність бази даних об’єктів (від декількох сотень до декількох сотень тисяч об’єктів), кількість робочих місць операторів, кількість балістичних сканерів. Наприклад, конфігурація системи АРСЕНАЛ, що розрахована на базу даних з 10000 об’єктів, складається з: балістичного сканеру “Папілон БС 7.00.2”, монітор 17 дюймів 1600х1200, Системний блок Dual Pentium III 500 MHz, 196 MB RAM, 10 GB i 2x20 GB HDD, 3,5”FDD, пристрій для запису компакт-дисків, монітор 21 дюймів, 1600х1200; принтер НР Laserjet 1100; модем 33600, пристрій безперервного живлення Smart 1000.
Результат праці експерта криміналіста