5. Поняття криміналістичної характеристики та її співвідношення з кримінально-правовою, кримінологічною та психологічною характеристиками

Злочин як негативне соціальне явище може бути охарактеризованим з різних сторін, наприклад, кримінологічної, кримінально-правової, психологічної, етичної, криміналістичної. Спеціалісти різного профілю вивчаючи конкретний злочин або вид (групу) злочинів, а також злочинність в цілому, ставлять перед собою специфічні завдання і досліджують ті особливості злочину, які характеризують його зміст зі сторони, яка їх цікавить. Наприклад, представники науки кримінального права вивчають елементи складу злочину та інші ознаки, які мають кримінально-правове значення (обставини, які сприяють індивідуалізації покарання, впливають на обрання виду і міри покарання і умови його відбуття); кримінологи - причини, стан, структуру і динаміку злочинності.

Криміналістична характеристика злочину являє собою сукупність таких даних про злочин, що сприяють його розкриттю. Вона включає відомості про особливості підготовки, вчинення і приховування злочинів, використання яких сприяє найбільш успішному, повному і швидкому їх розкриттю. Наприклад, якщо слідчий володіє даними про типові способи вчинення і приховування злочинів, що часто використаються злочинцями, розташування тайників, прийоми, що ускладнюють застосування засобів криміналістичної техніки, і інших способах маскування, які використовують, наприклад, розкрадачі, спекулянти, шахраї, йому значно легше розкрити злочин, його дії по відкриттю речовинних доказів і встановленню злочинця будуть більш цілеспрямованими і успішними.

Криміналістична характеристика злочинів на відміну, наприклад, від кримінально-правової немає внутрішніх ознак, притаманних загальному поняттю злочину. Існує криміналістична характеристика виду або групи злочинів, а також окремого конкретного злочину, але не злочинів взагалі. Криміналістична характеристика злочинів випливає не з загального поняття злочину, а складається на основі вивчення і узагальнення матеріалів про злочини і висловлює типові криміналістичні особливості різноманітних видів (груп) злочинів, вчинених в певний період в межах даного регіону або в країні в цілому.

Криміналістична характеристка даного виду (групи) злочинів - продукт наукового аналізу і узагальнення значного емпіричного матеріалу, достатньо доброякісного і репрезентативного, для щоб оцінка і висновки були точними, повними і реальними.

Криміналістична характеристика даного виду (групи) злочинів - категорія динамічна. По мірі змін способів і засобів злочинної діяльності міняється і конкретний зміст криміналістичних характеристик окремих видів злочинів. Наприклад, більш хитрішими стають способи вчинення і приховування злочинів, змінюються мета і мотиви злочинної діяльності, предмети злочинного посягання, причини і умови, сприятливі вчиненню даної групи (виду) злочинів і ін. Відповідно міняються і характеристики окремих видів злочинів. На відміну від кримінально-правової характеристики, зміни якої відбуваються відносно помаліше і лише по волі законодавця, криміналістично значущі елементи характеристики окремих видів злочинів змінюються значно швидше, вони більш рухомі. Тому криміналістична характеристика окремих видів злочинів - не незмінна сукупність певних відомостей про дану групу (види) злочинів, а рухома категорія, що відображає криміналістичні значущі особливості цих злочинів в певний період. Щоб криміналістична характеристика успішно виконувала свою службову роль, сприяла розкриттю злочинів, вона повинна бути не тільки реальної і достатньо повною, але і сучасною, відображати результати криміналістичного аналізу злочинів, вчинених в останній період.

Визначаючи криміналістичну характеристику злочинів як сукупність даних про злочин, сприятливих його розкриттю, не можна виключати і того, що для успішного розкриття злочинів використовуються також дані, які відносяться до кримінально-правової, кримінологічної, психологічної і інших видів характеристик злочинів. Так, деякі дані кримінологічного аналізу злочинів, що використаються з метою профілактики, враховуються і при розкритті злочинів. Наприклад, з кримінологічної характеристики вбивств відомо, що більшість злочинів вчиняється в стані сп'яніння, а серед осіб, що вчинили вбивство з хуліганських мотивів, досягає 90 відсотків і вище. Середній вік осіб, що вчинили згвалтування, коливається в межах 26-27 років, майже 2/3 гвалтівників не одружені. Природно, що при розслідуванні вбивств і згвалтувань дані елементи кримінологічних характеристик повинні враховуватися при висуненні слідчих версій по відношенню до суб'єкта злочину. Обгрунтоване вказаною кримінологічною характеристикою припущення слідчого (якщо воно не спростовується іншими даними), що вбивство вчинене особою, яка перебувала в стані сп'яніння, повинно бути перевірене. Точно так само перевірка версії про вчинення згвалтування особою віком, близькому до 26-27 років і, можливо, не одруженим, може прискорити встановлення і затримання гвалтівника.

В зв'язку з цим виникає питання, чи не слід включити в якості складників в криміналістичні характеристики злочинів ті елементи кримінологічних, кримінально-правових і інших видів характеристик, що можуть бути використані з метою розкриття злочинів. На це питання слід відповісти запереченням, тому що в протилежному випадку криміналістичні характеристики стали б в якійсь частині дублювати інші види характеристик злочинів, замінювати їх.

З питання про співвідношення кримінально-правової, кримінологічної і криміналістичної характеристик злочинів в літературі висловлені і інші точки зору. Деякі автори ототожнюють ці поняття, відносячи до криміналістичної характеристики в числі інших обставин відомості про суспільну небезпеку і розповсюдження злочинів, об'єкти посягання і причини злочину. Як відомо, всі ці елементи відносяться до кримінально-правової і кримінологічної характеристик злочинів. Криміналістична характеристика в наведеній інтерпретації повторює кримінально-правову і кримінологічну характеристики і, таким чином, втрачає власний сенс і значення. Тим більш неприпустима підміна кримінально-правової характеристики криміналістичною характеристикою злочинів. Це неприйнятно з теоретичної точки зору, а на практиці призвело б до неправомірного розширення сфери кримінальної відповідальності. І така небезпека виникла б не тільки тоді, коли підміна в кримінально-правовій характеристиці стосувалася необхідних елементів складу злочину, але і у випадках підміни допоміжних кримінально-правових понять

В літературі зустрічаються твердження, що до