вчиненні злочину. Все це входить в криміналістичну характеристику способів вчинення злочинів. В окремих складах спосіб вчинення злочину взагалі не має кримінально-правового значення, але в криміналістичній характеристиці він залишається одним з важливих елементів.
В багатьох випадках спосіб являє собою цілу систему дій з численними її елементами. Відомості про те, як готується злочин, яким чином проводяться тренування, як і де готуються або пристосовуються необхідні знаряддя злочину і інші технічні засоби, які джерела їхнього одержання, які недоліки в обліку і зберіганні цих засобів полегшили доступ до них злочинних елементів, які технологічні процеси, обладнання, матеріали використовувались для їхнього виготовлення, яким чином вони застосовувались при вчиненні злочину і т.д. Всі ці дані також повинні бути віднені до криміналістичної характеристики злочинів.
Окрім означених особливостей, злочин з криміналістичної точки зору характеризується певними змінами матеріальної обстановки, в якій він готується і вчиняється. На місці злочину нерідко залишаються різноманітні сліди, знаряддя злочину і інші предмети - німі свідки усього при підготовці і вчиненні злочину. Це - майбутні речові докази по справі. Сліди злочину в ряді випадків несуть на собі різноманітні документи - речові докази (підроблені рахунки, квитанції, наряди і ін.) і інші письмові акти (фінансові, бухгалтерські, облікові, технологічні і інші документи), що свідчать, наприклад, про вчинене розкрадання, випуск недоброякісної продукції. Кожний вид (група) злочинів відрізняється матеріальними наслідками, узагальнені дані про які мають велике значення для розкриття злочинів. Тому сукупність даних про матеріальні сліди злочину, їхні особливості і локалізації - важливий елемент криміналістичної характеристики злочинів.
В криміналістичному відношенні великий інтерес відіграють і наслідки злочину. Відомо, що цей елемент об'єктивної сторони злочину має істотне значення для кваліфікації вчиненого і визначення міри кримінальної відповідальності. Психічне відношення винного до можливих наслідків, що настали або злочину визначає форму його вини; в ряді випадків наслідки злочину є його кваліфікуючою ознакою. Але окрім кримінально-правової характеристики, реальні наслідки злочинної діяльності мають свій криміналістичний аспект. Якщо, наприклад, злочини в області господарської діяльності призвели до зриву виконання державних планів, випуску недоброякісної або нестандартної продукції, до порушення діяльності підприємств, установ, організацій, до дефіциту товару та перебоїв в постачаннях населенню продовольчих або промислових товарів і т.д., те ці факти не можуть не використовуватися в розкритті злочину, в плануванні розслідування. Вони допомагають визначити напрямок розслідування, шляхи пошуку злочинців і їхніх співучасників, викрити форми і способи їхньої злочинної діяльності. Отже, сукупність відомостей про типові реальні наслідки тієї або інший групи (виду) так званих матеріальних злочинів є необхідним елементом їхньої криміналістичної характеристики.
Аналіз слідчої практики показує, що деякі злочини, особливо вчинені в співучасті, інколи пов'язані з іншими злочинними проявами, наприклад розкрадання державного і громадського майна - із хабарництвом, спекуляцією, приватною підпрємницькою діяльністю і деякими іншими посадовими і господарськими злочинами, а інколи з порушеннями правил про валютні операції; бандитизм - з розкраденням вогнепальної зброї. Криміналістична характеристика цих типових зв'язків злочинів між собою важлива для методики розслідування, оскільки узагальнені дані про подібні взаємозв'язки дозволяють повніше і глибше розкривати злочини, виявляти всіх співучасників.
Щоб успішно розкривати злочини, необхідно володіти також узагальненими відомостями про способи приховування злочину, механізми тайників, виготовлення або набуття фальшивих документів, нелегального зв'язку з співучасниками, типових прийомах, що ускладнюють застосування криміналістичної техніки і службово-розшукувальних собак, інших прийомах маскування злочинців. Дані про засоби нелегального зв'язку і способи маскування набувають особливого значення в розкритті групових злочинів. При цьому можуть бути успішно використані узагальнені дані про криміналістичні особливості співучасті в злочині, зокрема відомості про структуру злочинних груп, розподіл ролей між співучасниками, способи втягнення їх в злочинну діяльність, форми і засоби зв'язку, засоби конспірації, умови переходу на нелегальне положення і т.д. Відомості про всі ці обставини також повинні бути складником криміналістичної характеристики злочинів, тоому що успіх розкриття групових злочинів багато в чому залежить від криміналістичної характеристики співучасті.
Особа злочинця, як відомо, складає об'єкт кримінологічного дослідження і більшість типологічних даних про неї є елементом кримінологічної характеристики злочинів. Однак рамки кримінологічного вивчення особи злочинця обмежуються тими особистими особливостями, що необхідні для використання з метою попередження злочинів. Ряд особистих рис злочинців залишається за межами кримінологічної характеристики. Це в основному «професійні» навики злочинців, наприклад, навики кишенькових злодіїв, фальшивомонетників. Навики виявляються в певних способах і прийомах вчинення злочинів, залишають на місці злочину певний «почерк» злочинця. На місці вчинення злочину виявляються такі речові докази, що вказують не тільки на «професійні» навики злочинця, але і на інші його особисті якості: жорстокість, неосвідченість і ін. Це спостерігається, наприклад, в випадках вбивства, коли злочинець вдається до особливо жорстоких засобів вчинення злочину, виколює жертві очі, вважаючи, що в них фіксується особа убивці. Всі ці особисті особливості злочинців мають велике значення для розшуку і повинні бути віднесені до криміналістичної характеристики злочинів.
Елементом криміналістичної характеристики злочинів є також відомості про найбільш розповсюджені мотиви і мету вчинення даної групи (виду) злочинів. В деяких складах злочинів мотив і мета є необхідними ознаками суб'єктивної сторони навмисних злочинів (корисливий мотив при зловживанні владою або службовим положенням - ст. 165 КК; мета наживи при спекуляції - ст. 154 КК; мета збуту при виготовленні підроблених грошей або цінних паперів - ст. 79 КК і т.д.). В окремі же склади вони включені в якості кваліфікуючих ознак (зокрема, хуліганські мотивів і мета приховування іншого злочину при