Психічний рух — це вища і складна форма взаємодії і зв'язку, яка виникає при вчиненні злочину між суб'єктами та матеріальним се-редовищем органічного і неорганічного походження. Скажімо, погроза убивством, висловлена потерпілому, психічне насильство, створення психологічного контакту перед вербальними слідчими діями та ін. Психічна взаємодія суб'єкта з предметом неживої природи викликає формування нового знання і суб'єктивного образу.

Механічний рух — це переміщення тіл у просторі. Це найбільш очевидна форма руху, в якому беруть участь будь-які об'єкти живої і неживої природи. Всяке переміщення предметів обстановки являє собою слід, який змінює відношення речей та їхні зв'язки. Зникнення предмета або поява нового як слід-предмет, припустимо, залишений злочинцем на місці вчинення злочину. Сліди механічного походження майже завжди явні. Разом з тим є велика кількість слідів механічного походження, які існують на межі видимого або зовсім невидимого. Наприклад, сліди металізації, запахові сліди, сліди звуку, сліди мікрочасток і мікрооб'єктів тощо.

Фізичний рух здійснюється на молекулярному або атомарному рівнях. У світі сучасних поглядів ці процеси супроводжуються тепловими, магнітними, електричними, радіоактивними змінами у структурі взаємодіючих об'єктів, які у своїй більшості залишаються невидимими. У криміналістичних дослідженнях найчастіше використовуються термічні, електричні, радіоактивні сліди.

Хімічний рух відбувається на молекулярному рівні з виділенням або вбиранням енергії, при цьому проходить перетворення взаємодіючих об'єктів в третю — нову речовину. Хімічна взаємодія приводить до утворення слідів з новими ознаками, які відрізняються від тих, які мають взаємодіючі об'єкти. Криміналістичне дослідження слідів хімічної взаємодії дозволяє встановлювати вид і ознаки взаємодіючих речовин (предметів), які існували до контакту. Так по слідах кіпті визначають вид пороху — димний або без-димний чи спалена інша речовина.

Біологічний рух являє собою фізіологічні процеси в живих організмах, рослинах, мікроорганізмах, внаслідок якого відбуваються процеси регуляції, росту, регенерації, відмирання та розклад тканин. Стосовно до події злочину дослідження механізму біологічного руху дозволяє встановити час виникнення та зникнення слідів, а отже, давність настання смерті, поховання та ін. Зараз виник новий напрям у судовій експертизі, який розв'язує саме ці питання. Сліди біологічного походження мають велике значення при розслідуванні злочинів.

Таким чином, розглянуті закономірності вчинення злочину, механізм його, криміналістичні засоби та методи збирання доказів складають елементи предмета науки криміналістики, визначення якої можна сформулювати так.

Криміналістика — наука про закономірності механізму злочину, виникнення джерел інформації про злочин і його учасників, закономірності збирання, дослідження, оцінювання та використання доказів і розроблених на грунті цих закономірностей спеціальних засобів і методів судового дослідження і запобігання злочинів (за Р.С.Бєлкіним).

Предмет криміналістичної методики є сукупністю часткових методик розслідування окремих видів злочинів, а також вчення про криміналістичну характеристику, вчення про класифікацію злочинів, вчення про розкриття злочинів по "гарячих слідах", формах і методах взаємодії з органами дізнання, державних ми, громадськими організаціями, окремими громадянами, які беруть участь у розкритті та розслідуванні злочинів.

Боротьба з організованою злочинністю, рекетом, охорона особис-тих і майнових прав громадян у ринкових умовах окреслили окрему задачу — розробка методів і технічних засобів експлуатації вибухонебезпечних об'єктів, які стали часто використовуватись мафіозними структурами. Сучасна боротьба зі злочинністю вимагає використання нових нетрадиційних джерел доказової інформації про сліди запаху, звуку, дослідження відбитків на молекулярному і атомарному рівнях — все це і висуває нові часткові завдання перед наукою криміналістикою, яка, використовуючи останні досягнення природничих і технічних наук, пристосовує ці методи та засоби для розв'язання окремих задач, транс-формує їх у криміналістичну практику.

Суть злочину як суспільне небезпечного діяння (або бездіяння) полягає у фізичній дії суб'єкта, внаслідок якої в оточуючому середовищі виникають зміни, а також кінцевий продукт — корисний або некорисний і соціальне небезпечний для суспільства. З цього, злочин — це завжди діяльність суб'єктів між собою і матеріальним середовищем, завжди взаємодія матеріальних і ідеальних слідів.

Ось така структура злочинної діяльності і криміналістична сутність її елементів.

Література.