в момент припинення цих занять.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту.
В певних випадках перебіг строку може зупинятись. Так, відповідно до положень статті 224 ЦПК провадження в справі зупиняється
1) в разі смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, або припинення існування юридичної особи, які були стороною в справі або в разі втрати стороною дієздатності – до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника чи законного представника;
2) у випадку перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил України або просьби позивача, який перебуває в діючій частині Збройних Сил України – до повернення сторони зі складу діючої частини Збройних Сил України;
3) у випадку, неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у цивільному, кримінальному чи адміністративному порядку – до набрання законної сили вироком, рішенням, ухвалою або постановою, від яких залежить вирішення справи;
4) у випадку перебування позивача або відповідача в складі Збройних Сил України на дійсній строковій службі або притягнення цих осіб до виконання будь-якого державного обов’язку - до повернення позивача або відповідача із складу Збройних Сил України або до закінчення виконання ними державного обов’язку;
5) у випадку тяжкого захворювання сторони, підтвердженого документами лікувального закладу – на час хвороби сторони;
6) у випадку розшуку відповідача – до закінчення розшуку відповідача;
7) у випадку знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні - на час знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні;
8) у випадку призначення судом експертизи - на час проведення експертизи.
Пропуск встановленого законом чи судом процесуального строку тягне для учасників процесу, як правило, неможливість вчинення даної процесуальної дії.
Проте в деяких випадках процесуальний строк, який пропущено – може бути продовжено або поновлено.
Строки, призначені судом, на прохання сторони або іншої особи, яка бере участь у справі, суд може продовжити.
Застосування правил про продовження чи поновлення пропущеного строку залежить від виду строку. Якщо пропущено строк, призначений судом або суддею, то по заяві сторони або іншої особи, яка приймає участь у справі, суд може поновити цей строк – у випадку, якщо визнає причини пропуску поважними.
Питання про поновлення пропущеного строку вирішує з викликом сторін і повідомленням осіб, які беруть участь у справі, той суд, в якому слід було вчинити пропущену процесуальну дію або до якого слід було подати документ, проте неявка цих осіб не перешкоджає вирішенню поставленого перед судом питання.
Одночасно з проханням про поновлення строку належить провести ту дію або подати той документ, відносно якого порушено прохання.
На ухвалу суду або судді про відмову поновити пропущений строк може бути подано скаргу, внесено окреме подання.
Продовження строку представляє собою представлення нового строку на вчинення певної процесуальної дії, яка не була за поважних причин вчинена в строк, кий був призначений раніше.
Поновлення пропущеного строку являє собою не представлення нового строку, а дозвіл суду при наявності поважних причин пропуску строку вчинити особі ту дію, на вчинення якої нею пропущено встановлений законом строк.
Література
Конституція України.
Цивільний процесуальний кодекс України, ВВР, 1963, № 30, ст.. 464.
Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Київ.1990р.
Штефан М.Й. Цивільний процес, підручник. Київ. 1997 р
Гражданский процес. Учебник для вузов под ред. Комиссарова і проф. Ю.К.Осипова. Москва 1996р
Тертышников В.И. Гражданский процесс. Курс лекций., 2-е изд., дополн. – ООО «РИРЕГ», 1995. – с. 60