КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав громадян
Зміст
Поняття цивільно – правового захисту
Дискусійний підхід до визначення сутності цивільно – правового захисту
Відмінність правового захисту і правової охорони
Способи і засоби захисту цивільних прав
Захист права приватної власності
Сутність і засоби захисту права власності
Віндикаційний і негаторний позови
Зобовязально – правові засоби захисту права власності
Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
Захист особистих немайнових прав
Передумови і правові основи захисту особистих немайнових прав в Україні
Характеристика способів захисту особистих немайнових прав
Захист прав інтелектуальної власності
Захист авторських і суміжних прав
Патентна і ліцензійна охорона прав на обєкти інтелектуальної власності
Цивільно- правові проблеми захисту особистих і майнових прав громадян в Україні і можливі шляхи їх подалання
Висновки
Списик використаної літератури
Додатки
Вступ
Цивілізоване суспільство не можливо уявити без наявності певних прав і свобод ккожного його учасника, що забезпечують кожному можливість бути самостійним субєктом суспільного житт. Держава зобовязана забезпечити реалізацію і захист субєктивних прав .
В умовах побудови правовї держаи однією з гарантій прав і свобод учасників цивільних відносин є правовий захист.
Метою даної роботи є висвітлення питання цивільно- правового захисту особистих і майнових прав громадян, реалізація права захисту в сучасних умовах, прблеми, повязані з такою реалізацією, і можливі шляхи їх подалання.
Основними завданнями для розкриття мети роботи стануть:
визначення сутності цивільно – правового захисту і правової охорони взагалі, грунтуючись на думки з цього приводу багатьох вчених.
Характеристика основних способів і засобів захисту особистих і майнових прав громадян.
Розгляд цивільно- правового захисту права приватної власності, прав інтелектуальної власності, особистих немайнових прав, що діє в сучасних умовах в Україні.
Аналіз реальних проблем, що торкаються недосконалості правового режиму захисту цивільн их прав громадян України, і вивчення можливих шляхів їх подалання.
Для того, щоб розглянути поставлені питання будемо керуватися діючою нормативно – правовою базою з цих питань, зокрема будемо порівнюватиякість їх висвітлення в діючому Цивільному кодексі України і пропозиції, висвітлені в проекті Цивільного кодексу, розглянемо якість спеціального законодавства з питань цивільно- правового захисту і судово – арбітражної практики; вивчемо думки експертів з цих питань на основі наукової літератури і періодичних видань, таких як журнали “Право України”, “ Український правовий часопис”, “ Підприємство, господарство, право”, газет “ Бізнес – інформ”, “Дзеркало тижня”, “Юридичний вісник” тощо.
Отже, ми спробуємо праналізувати данне питання, враховуючи реальний ступінь його розкриття в законодавсті україни і науковій літературі, зробимо висновки щодо ступення його розкритності і правового режиму реалізації в умовах побудови ринкового середовища господарювання і орієнтації україни до інтеграції у Європейське співтовариство.
ПОНЯТТЯ ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ
Дискусійний підхід до визначення сутності цивільно – правового захисту
Права і свободи людини, інших учасників цивільних відносин, забезпечують кожному можливість бути самостійним субєктом суспільного життя. Держава зобовязана запезпечити реалізацію і захист субєктивних прав. Стосовно громадянина Конституція України визнає право кожного захищати свої права і свободи , права і свободи інших людей від посягань, у тому числі посягань від представників влади або посадових осіб.
В умовах побудови правовї держави однією з гарантій прав і свобод учасників цивільних відносин є правовий захист. Суть правового захисту в правовій літературі трактується неоднозначно.
На думку Г. М. Стоякіна правовий захит включає в себе три моменти:
Видання норм, які встановлюють права та обовязки, визначають здійснення їх, захисту та застосування санкцій;
Діяльність субєктів із здійснення і захисту своїх субєктивних прав;
Попереджувальна діяльність держави і громадських організацій, а також діяльність з реалізації правових санкцій.
До певної поведінки ( повернути майно, сплатити неустойку) – реалізація державного примусу органічно повязана з виконанням рішення, без чого правовий захист не можна вважати таким, що відбувся. В. І. Тертишніков захистом права називає таке здійснення права та перетворення правовідносин, яке можливе лише з допомогою спеціального державного органу.
М. С. Малеїн вважає, що правовий захист – це система юридичних норм, які спрямовані на запобігання правопорушенню та ліквідацію його наслідків.
С. С. Алексеєв додержується думки, що правовий захист – це державно – примусова діяльність, спрямована на поновлення порушеного права, забезпечення виконання юридичного обовязку.
З. В. Ромовська вважає, що “правовий захист– завжди акт, що вже відбувся “. У деяких випадках для реалізації заходу державного примусу достатньо винесення судового рішення. Оскільки в рішеннях про визнання права чи розірвання договору відповідач не примушується до певної активноїповедінки, акт правосуддя і правовий захист збігаються у часі. Якщо ж відповідач присуджується
Для досягнення правового захисту необхідна певна процедура. Тому особливе значення має результат цієї дільності, який виражений в акті відповідного державного органу Боброва Д. В., Дзера О. В., та ін. Цивільне право України: Підручник 2-х кн.. – К.: Юрінком Інтер , 1999. – 864с..
Систематизуючи вище сказане, ми зробимо висновок щодо поняття “цивільно – правовий захист”:
Це система правових засобів, спрямованих на забезпечення та здійснення відповідних цивільних прав;
Система юридичних норм, спрямованих на попередження правопорушень та усунення їх наслідки;
Це діяльність суду чи інших юрисдикційних органів із попередження та відновлення порушеного права.
Відмінність правового захисту і правовї охорони
Правовий захист нерозривно повязаний з правовою охороною. Проте , це різні категорії. Різниця циз понять визначені в законі. Так у ст. 5 Цивільного кодексу України ( далі ЦКУ ) йдеться про охорону цивільних прав, а ст. 6 – про захист та способи захисту цивільних прав.
Вирішуючи проблему змісту правового захисту переважна більшість юристів дійшла висновку про те, що при цьому слідрозмежувати поняття “правовий захист” і”правова