Ця ознака відрізняє політичні партії від тимчасових і вузьких по своєму складі об'єднань, що також можуть брати участь у політичному житті. До них відносяться, насамперед, об'єднання виборців (союзи, комітети, групи), що створюються на період виборів і звичайно припиняють своє існування з їх закінченням.

Поняття "постійна організація", використовуване законодавством, не зводиться тільки до тимчасового фактора (тривалість, тривалість існування організації). Воно припускає також наявність визначеного числа членів організації, без чого остання не може діяти на постійній основі і виконувати функції, властивим партіям. Чисельність партії розглядається законодавством деяких країн як один з її кваліфікаційних ознак.

Розглянуті ознаки політичної партії, що знаходять своє закріплення в законодавстві різних країн, дозволяють сформулювати її загальне юридичне визначення: політична партія - це суспільне об'єднання, що створене для участі в політичному процесі з метою завоювання і здійснення державної влади конституційними засобами, діє на постійній основі і має політичну програму. Юдин Ю. А. Политические партии и право в современном государстве. – М.: Издательская группа «Форум – ИНФА - М», 1998. 228с.

Проблеми типології виникають у всіх випадках, коли аналізуються різнорідного складу об'єкти. Типологія по-яснює принципи дискретності, уможливлює системний опис групи об'єктів, дає підстави вияснити тенденції подальшого їхнього розвитку. У політології запропоно-вано немало підходів до типологізації політичних партій (М. Дюверже, М. Вебер, С. Коен, В. Ленін, 3. Ньюмен та ін.). Усі підходи виступають не альтернативними ва-ріантами. а як взаємодоповнювальні. Маємо можливість узагальнити попередній досвід і, використавши метод конструювання типів, де тип (партія) — це об'єкт, який виділяється за рядом ознак із безлічі даного роду явищ, запропонувати таке групування сучасних партій Політологія: Навчальний посібник для вузів / Упоряд. та ред. М. Сазонова. – Харків: Фоліо, 1998.– 504-505сс.:

Критерії

Класифікації | Види партій

1 | 2

Організаційна

Структура |

централізовані – з суворою внутріпартійною субординацією, єдиним керівним центром;

децентралізовані – з широкою автономією структурних підрозділів;

кадрові (нечисленні), у яких відсутній меха-нізм організованого прийняття у партію і ста-тутною регулювання внутріпартійних відносин;-

масові – з фіксованим членством, із широ-кою мережею місцевих партійних організацій;

Характер партійного керівництва | колективне, але з явно вираженою роллю лідера;

вождистського типу;

харизматичне, за якого владу зосереджено в руках лідера в силу його авторитету в партії чи в суспільстві взагалі;

консенсусне;

Спосіб функціонування | демократичні,

авторитарні;

Соціальні інтереси | загальнонаціональні,

класові: пролетарські, буржуазні, дрібнобур-жуазні, селянські;

міжкласові,

партії соціальних груп;

Ідеологічний генотип | ліберальні,

консервативні,

соціал-демократичні,

лівосоціалістичні,

комуністичні,

фашистські;

Характер доктрин | ідеологічні,

прагматичні,

партії ділових інтересів;

Ставлення до характеру перетворення суспільства | реформістські,

революційні,

консервативні;

Статус

У політичній сфері | правлячі,

опозиційні,

системні,

несистемні;

Місце у спектрі політичних сил | ліві,

центристські,

праві;

Нормативність | традиційні, що спираються на сталий соціальний престиж керівника і партії в цілому;

раціонально-нормативні, що базуються на статутних нормах;

харизматичні, засновані на цілковитій вірі в лідера;

Правове становище | легальні,

нелегальні;

Зв'язок із соціальним середовищем | відкриті,

закриті.

Розглядаючи запропоновану типологію, слід мати на увазі тенденції в розвитку партій, які спричиняють зміну їхнього місця у типологічній шкалі. Одні партії перетво-рились, приміром, на переважно електоральні, другі — на ідеократичні, треті претендують на статус «народних». Політологія: Навчальний посібник для вузів / Упоряд. та ред. М. Сазонова. – Харків: Фоліо, 1998.– 504-505сс.

Право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим За-гальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією. Згідно з Консти-туцією України (ст.36) громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх про-фесійної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.

Усі об'єднання громадян рівні перед законом.

Дана стаття розвиває та конкретизує положення статті 20 Загальної декларації прав людини та статті 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права щодо свободи асоціацій і передбачає, що право на свободу об'єднання є невід'ємним правом громадян України, яке гарантується Конституцією України. Громадяни об'єднуються в політичні партії і гро-мадські організації на основі єдності інтересів для спільної реалізації своїх прав і свобод та виконання обов'язків.

Відповідно до Закону України "Про об єднання громадян" від 16 червня 1992 р. політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загаль-нонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні держав-ної політики, формуванні органів влади, місцевого та, регіонального самоврядування. Громадська організація - це об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інте-ресів.

Характерною особливістю діяльності політичних партій та громадських організацій є те, що вони без-посередньо не можуть займатися комерційною діяль-ністю. Виняток становить лише право продавати суспільно-політичну літературу, вироби із власною символікою, проводити фестивалі, виставки та інші суспільно-політичні заходи.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і виявленню політичної волі громадян, висуваючи своїх кандидатів на виборах до органів державної влади і