РЕФЕРАТ
на тему:
Підсудність і її види
Зміст
1. Поняття підсудності
Підвідомчі судові цивільні справи вирішуються Верховним Судом України, Верховним Судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими, міжоблас-ними, міжрайонними (окружними), районними (міськими) судами, військовими судами регіонів, Військове-Морських Сил і гарнізонів. Усі вони становлять судову систему загальних судів України (ст. 20 Закону «Про судоустрій»), реалізують судову владу, здійснюють правосуддя в цивільних справах, але мають різну, встановлену законом компетенцію у розгляді і вирішенні справ.
Підсудність – розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
На відміну від підвідомчості, яка розмежовує компетенцію між державними органами і громадськими організаціями щодо вирі-шення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері (щодо вирішення цивільних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.
2. Види підсудності
Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) спра-ви, суб'єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду. В зв'язку з цим підсудність поділяється на функціональну, родову (предметна, об'єктивна компете-нція), територіальну (особиста, суб'-єктивна компетенція).
2.1. Функціональна підсудність
Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ла-нок судової системи України на підставі виконуваних ними функ-цій. За цією підсудністю районний (міський) суд, міжрайонний (окружний) суд, військовий суд гарнізону виступають судами пер-шої інстанції, виконуючи функцію розгляду і вирішення по суті справ, підвідомчих цивільному судочинству (ст. 125 ЦПК).
Верховний Суд України, Верховний Суд Автономної Респуб-ліки Крим, обласні, Київські і Севастопольський міські суди, вій-ськові суди регіонів. Військове-Морських Сил виконують потрійні функції: 1) розглядають і вирішують цивільні справи по суті (по першій інстанції); 2) перевіряють у касаційному порядку (як суди другої інстанції) законність і обгрунтованість судових рішень, ух-вал, що не набрали законної сили (ст. 289 ЦПК); 3) переглядають у порядку судового нагляду рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили (ст. 330 ЦПК).
Усі суди системи виконують також функцію перегляду у зв'я-зку з нововиявленими обставинами постановлених ними рішень, ухвал і постанов, що набрали законної сили (ст. 345 ЦПК).
2.2. Родова підсудність
Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по розгляду цивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи (предмета цивільного спору) або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. Таке розмежування компетенції су-дових органів обумовлюється міркуваннями публічно-правового характеру стосовно найкращої організації судової влади — щоб створити для осіб, які потребують судового захисту, найбільш спри-ятливі умови для участі в судочинстві, для залучення всіх заінтере-сованих осіб і доказів у справі. За загальними правилами родової підсудності всі цивільні справи, які підлягають вирішенню в поря-дку цивільного судочинства, крім тих, що віднесені законом до інших судів, розглядаються районними (міськими) судами (ч. 1 ст. 123 ЦПК).
Міжрайонні (окружні) суди за правилами родової підсудності розглядають справи про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі скасування по них рішень районних (міських) судів, постановлених одноособове суддею, та якщо у цих судах кількісний склад суддів такий, що не дозволяє розглядати повторно зазначені справи в колегіальному складі (ст. 1241 ЦПК).
Суд касаційної (п. 2 ст. 311 ЦПК) і наглядної (п. 2 ст. 337 ЦПК) інстанцій, скасувавши рішення районного (міського) суду, постановленого по будь-якій справі, може направити її на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів або до іншого суду першої інстанції, в тому числі до міжрайонного (окружного) суду. Вони розглядають також будь-які цивільні справи, передані їм відповідно до ст. 133 ЦПК.
Військовим судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні цивільні справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації, інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, прав та законних інтересів військових частин, установ, організацій.
Справи, які виникають за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії і рішення посадових осіб і органів військового управління, підсудні по першій інстанції військовим судам гарнізо-нів, регіонів, Військово-Морських Сил (ч. 2 ст. 123 ЦПК). Розме-жування компетенції між цими судами провадиться залежно від того, дії яких посадових осіб і органів оскаржуються.
Міжобласному судові, як суду першої інстанції підсудні всі справи, підвідомчі цивільному судочинству, що виникають на осо-бливо режимних об'єктах, розташованих на території України (ч. 3 ст. 123 ЦПК).
Верховному Судові Автономної Республіки Крим, обласним, Ки-ївському і Севастопольському міським судам підсудні по першій інста-нції справи по скаргах на рішення місцевих державних органів з питань перевищення встановленого законом строку прийняття рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, відмови в реєс-трації статутів (положень) релігійних організацій, володіння та корис-тування культовими будівлями і майном (ст. 24811 ЦПК).
Цивільні справи, в яких однією із сторін є районний (міський) суд, військовий суд гарнізону, розглядають відповідно Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласні суди, Київський і Сева-стопольський міські суди, військові суди регіонів, Військово-Мор-ських Сил.
Цивільні справи, в яких однією із сторін є Верховний Суд Автономної Республіки Крим, обласний суд, Київський чи Севас-топольський міський суд, підсудність по першій інстанції визначає Верховний Суд України (ст. 124 ЦПК).
Верховному Судові України по першій інстанції підсудні такі справи, які виникають з державних і адміністративних правовідно-син: а) по скаргах на рішення Центральної виборчої комісії про відмову в реєстрації участі партії (виборчого блоку) у виборах Президента