№ 97. Право власності в об'єктивному та суб'єктивному розумінні.

Варто розрізняти право власності в об'єктивному і суб'єктивному змісті. В об'єктивному змісті - це сукупність правових норм, установлених державою і регулюючих відносини по володінню, користуванню і розпорядженню засобами виробництва і предметами споживання. У суб'єктивному змісті - це конкретне право визначеної особи по володінню, користуванню і розпорядженню приналежної йому річчю.

№98. Види забезпечення виконання зобов'язань.

Під способами забезпечення зобов'язань розуміють передбачені законом або договором спеціальні заходи, які покликані додатково стимулювати боржника до виконання юридичного обов'язку, а у разі його невиконання - задовольнити охоронювані законом інтереси кредитора. Законом до заходів забезпечення віднесено: неустойку (штраф, пеню), заставу, поруку, завдаток і гарантію. Перелічені способи забезпечення є різними за своїм характером, але водночас мають спільні ознаки. Насамперед вони спрямовані на належне і передусім реальне виконання зобов'язань. Крім цього, вони захищають майнові права кредитора шляхом створення умов для задоволення його інтересів, порушених неналежним виконанням боржником своїх юридичних обов'язків. Таким чином, заходи забезпечення мають гарантійний характер. Так, застава дає змогу кредитору задовольнити свої майнові вимоги з вартості майна, яке є предметом застави. Одним з найбільш поширених видів забезпечення зобов'язань є неустойка. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Наступним видом забезпечення є застава. Цей спосіб забезпечення регулюється Законом України «Про заставу». В силу застави кредитор (заставодержатель) має право, в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставодавцем зобов'язання, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону. Право застави виникає з моменту укладення договору застави.

№ 99. Зобов'язання по страхуванню.

Закон України “Про страхування”. Це угода сторін у силу якого страховик приймає на себе обов'язок виплатити, при настанні страхового випадку іншій стороні страхову суму або страхове відшкодування в межах страхової суми.

Договір реальний, вважається укладеним з моменту сплати страхувальником першого страхового платежу, письмова форма. Передує заява страхувальника в письмовій формі. Видається страховий сертифікат. Двосторонній. Обов'язки страховика: після настання страхового випадку зобов'язаний вчасно виплатити страхову суму чи страхове відшкодування; якщо страховик намагався запобігти настанню страхового випадку, чи зменшити збитки, то страховик зобов'язаний відшкодувати витрати. Страхувальник зобов'язаний запобігти виникненню страхового випадку; страхувальник зобов'язаний повідомити страховику всі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.Договір страхування оплатний.

№ 101. Форма угоди.

Законодавство передбачає наступні форми угод: 1. Усні (угоди між фізичними і юридичними чи особами з їхньої участі, що виконуються, при їхньому укладанні, незалежно від суми такої угоди; угоди між фізичними особами, що не виконуються при їхньому здійсненні); 2. Письмові прості (угоди на суму понад 100 руб, неисполняемые при їхньому укладанні; угоди для який проста письмова форма прямо передбачена в законі; договір позики на суму понад 50 руб, договір майнового наймання; договір застави; неустойка; поручительство;

3. Нотаріальні (кваліфікована) письмові - у випадках прямо зазначених, а також будь-яка угода може бути викрита в нотаріальну форму. (Доручення; купівлі-продажу; міни; дарування житлового будинку чи квартири на праві приватної власності; договір дарування понад 500 руб і валютні цінності понад 50 руб). Недотримання необхідної законом форми угоди спричиняє недійсність угоди лише у випадках, прямо зазначених у законі. Недотримання необхідної законом простої письмової форми позбавляє сторони права, у випадку суперечки, посилатися в підтвердження угоди на показання свідків, а у випадках, прямо зазначених у законі, спричиняє недійсність угоди.

№ 102. Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Речово-правовий спосіб захисту має місце в тих випадках, коли: 1.Між власником і особою, що порушила право власності немає зобов'язання; 2.Річ повинна бути індивідуально визначеною; 3.Річ повинна бути в натурі. Якщо хоча б одна умова відсутня, то захист речово-правовим способом не допускається. Поняття: Це позов про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позивач: не володіючий власник. Відповідач: незаконно володіючий не власник Термін давності позову: 3 роки. У незаконного несумлінного власника річ може бути витребувана завжди в період терміну давності позову. У незаконного сумлінного, безоплатного власника - також. У незаконного сумлінного оплатного власника річ може бути витребувана тільки в 3 випадках: 1.Якщо річ була украдена у власника; 2.Загублена власником; 3.Вибула з його володіння іншим способом, мимо його волі. Предметом даного позову є тільки індивідуально визначене майно чи родові речі, якщо вони індивідуалізовані. У випадку загибелі індивідуально визначеної речі віндикаційний позов не може бути вдоволений, тому що відпадає його підстава, тобто право власності на дану річ. Гроші, а також цінні папери на пред'явника не можуть бути витребувані від сумлінного набувача (обмеження віндикації).

№ 103. Умовні угоди. Відкладальні та відміняльні угоди.

Умовними угодами називаються угоди, по яких виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків поставлено в залежність від настання чи не настання в майбутньому події, щодо якого сторонам не відомо наступить воно чи ні. Вимоги,