переви-щенням наданих їм повноважень або взагалі не маючи повно-важень. В таких випадках неуповноваженого представника, якщо його дії носили свідомий протиправний і винний характер, він може бути в притягнутий третьою особою до відповідальності за заподіяння шкоди. У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'яза-них з визнанням угод недійсними" від 12 березня 1999 р. № 02-5/111 зазначається, що у разі коли угода укладена пред-ставником юридичної особи або керівником її відокремлено-го підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень вона має бути визнана не-дійсною, як така, що не відповідає вимогам закону. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено уго-ду, знала або повинна була знати про відсутність у представ-ника юридичної особи або керівника її відокремленого під-розділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Іноді угоди укладаються представником, але в них не зга-дується ім'я особи, яку представляють (наприклад, коли угоду укладає керівник філії банку від свого імені). Розглядаючи спір, який виникає з приводу такої угоди, арбітражні суди відповідно до зазначеного роз'яснення виходять з такого: як-що керівник відокремленого підрозділу юридичної особи мав відповідні повноваження, але у тексті угоди помилково від-сутні вказівки на те, що її укладено від імені юридичної осо-би, то сама лише ця обставина не може бути підставою для визнання угоди недійсною. У таких випадках угоду слід вва-жати укладеною від імені юридичної особи.
4. Підстави виникнення та види представництва
Підста-вами виникнення представництва є юридичні факти, коло яких визначено в законі. Згідно із ст. 62 ЦК України Додаток 1. повно-важення представника можуть грунтуватися на довіреності, адміністративному акті та законі. Обсяг та характер повнова-жень представника залежать від тих юридичних фактів, з яких виникає представництво.Розрізняють такі види представництва:
1) представництво, яке грунтується на договорі;
2) представництво, яке грунтується на законі;
3) представництво, яке грунтується на адміністративному акті.
Договірне, або добровільне представництво виникає за во-лею особи, яку представляють і яка визначає особу представ-ника. Особа, яку представляють, самостійно визначає повно-важення представника шляхом видачі довіреності або шляхом укладення договору. Таким договором звичайно є договір до-ручення, за яким одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії ст. 386 ЦК України. Додаток 4..
Різновидом добровільного є комерційне представництво. Комерційним пред-ставником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником від імені підприємців при укладенні ними до-говорів у сфері підприємницької діяльності.
Головна особливість комерційного представництва поля-гає в тому, що за згодою сторін та у випадках, передбачених законом допускається одночасне комерційне представництво різних сторін правочину. Повноваження комерційного пред-ставника може бути підтверджене письмовою угодою між ним та особою, яку представляють, або довіреністю.
Представництво, яке виникає на підставі закону та адмі-ністративного акта є обов'язковим, оскільки воно встановлю-ється незалежно від волі особи, яку представляють.
Коли відносини представництва виникають за прямою вказівкою закону, цей вид представництва називають закон-ним. Так, законними представниками неповнолітніх дітей виступають батьки, усиновителі та опікуни ст.14 ЦК України. Додаток 5., а за осіб які були визнані недієздатними їх родичі, опікуни ст.16 ЦК України Додаток 5.. Особливістю цього виду представництва є те, що особа, яку представляють, не бере участі у призначенні представника, а повноваження пред-ставника безпосередньо визначаються законом.
Представництво, при якому повноваження представника виникають із адміністративного розпорядження особи, яку представляють або із акта органу юридичної особи, являє со-бою представництво, яке грунтується на адміністративному акті. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок ви-дання органом юридичної особи наказу про призначення працівника на посаду, пов'язану із здійсненням представ-ницьких функцій, зокрема з укладенням угод.
5. Представництво в арбітражному суді.
Представництво в арбітражному суді - це процесуальна діяльність, здійснювана від імені і в інтересах осіб, що беруть участь у справі: сторін, третіх осіб, державних органів. Справи організацій в арбітражному суді ведуть їхні органи і представники, громадяни ж можуть вести справи в арбітражному суді самі або через представників. Арбітражний процесуальний кодекс припускає ведення справ органами юридичних осіб і громадянами безпосередньо або через представників, або разом із представниками.
Представником в арбітражному суді може бути будь-який громадянин, що має належним чином оформлені повноваження на ведення справи. Права і законні інтереси громадян, що не володіють повною дієздатністю, захищають в арбітражному процесі їхні законні представники - батьки, усиновителі, опікуни або попечителі. Законні представники можуть доручити ведення справи в арбітражному суді іншому обраному ними представнику.
ЦК України не обмежує коло осіб, що можуть бути представниками учасників арбітражного процесу. Ними можуть бути будь-які громадяни, у тому числі співробітники організацій, адвокати, робітники юридичних фірм, будь-який уповноважений громадянин, що не підпадаює під винятки. Єдина вимога, зазначена Кодексом, це наявність належним чином оформлених повноважень на ведення справи. Повноваження представника повинні бути виражені в дорученні, яке видано і оформлено відповідно до закону.
Повноваження на ведення справи в арбітражному суді дають представнику право на учинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, крім: підписання позовної заяви, передача справи в третейський суд, повної або часткової відмови від позовних вимог і визнання позову, зміни предмета або підстави позову, висновки мирової угоди, передача повноважень іншій особі (передовіреність), оскарження судового акта