цього Закону;

2) залучати вчених, спеціалістів, представників громадськості до проведення перевірок, підготовки і розгляду питань, що входять до компетенції місцевих державних адміністрацій;

3) одержувати відповідну статистичну інформацію та інші дані від державних органів і органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій, підприємств, установ та організацій, їх філіалів і

відділень незалежно від форм власності;

4) давати згідно з чинним законодавством обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку;

5) здійснювати інші функції і повноваження згідно з чинним законодавством.

До повноважень в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян, згідно зі статтею 25 належать:

1) забезпечення виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади;

2) забезпечення здійснення заходів щодо охорони громадської безпеки, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

3) забезпечення розгляду звернень громадян та їх об'єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території;

4) здійснення заходів щодо організації правового інформування і виховання населення;

5) розгляд питань і внесення пропозицій про нагородження державними нагородами України; (Пункт 5 статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2419-III ( ) від 17.05.2001)

6) забезпечення виконання актів законодавства з питань громадянства, пов'язаних з перебуванням іноземців та осіб без громадянства, сприяння органам внутрішніх справ у додержанні правил паспортної системи;

7) проведення роботи, пов'язаної з розробленням та здійсненням заходів щодо розміщення, працевлаштування, соціально-побутового і медичного обслуговування біженців, а також депортованих осіб, які добровільно повертаються в регіони їх колишнього проживання;

8) забезпечення виконання законодавства щодо національних меншин і міграції, про свободу думки і слова, свободу світогляду і віросповідання;

9) оголошення у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних подій зони надзвичайної ситуації; здійснення передбачених законодавством заходи, пов'язаних з підтриманням у них громадського порядку, врятуванням життя людей, захистом їх здоров'я і прав, збереженням матеріальних цінностей;

10) сприяння діяльності аварійно-рятувальних служб за місцем їх дислокації, під час прямування до зон надзвичайних ситуацій та під час ліквідації надзвичайних ситуацій, зокрема у поданні їм необхідних транспортних та інших матеріальних засобів і послуг;

(Статтю 25 доповнено пунктом 10 згідно із Законом N 2470-III ( ) від 29.05.2001)

11) участь у вирішенні питань проведення виборів і референдумів та адміністративно-територіального устрою у межах, визначених законодавством;

12) розгляд справ про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання, утворення адміністративних комісій та координування їх діяльності;

13) здійснення управління архівною справою.

Характеризуючи ці повноваження у сфері забезпечення законності, прав і свобод громадян, насамперед, варто зауважити, що згідно з конституційно закріпленими принципами відповідальності держави перед лю-диною за свою діяльність та головним обов'язком держави забезпечувати права і свободи людини (ст. 3), законність у діяльності обласних державних адміністрацій повинна виявляти-ся у такому вигляді:

а) всі рішення, що приймаються, повинні відповідати чинному законодавству;

б) рішення, що приймаються, не повинні виходити за межі повноважень обласних держадміністрацій, тоб-то вони можуть прийматися тільки з питань, що віднесені до їх компетенції;

в) усі рішення повинні прийматися у тако-му порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам;

г) взаємовідносини обласних держадміністрацій з недержавними структурами, громадянами та їх об'єднаннями, а також ін-шими громадськими формуваннями (органами самоорганіза-ції населення) здійснюються у межах взаємних прав і обов'язків, які визначені на законних підставах.

Велике значення для ефективного виконання вимог підпункту 4 статті 25 Закону4 у сфері забезпечення прав і свобод громадян має правова культура посадових осіб, правосвідомість, засновані на визнанні абсолютної цін-ності основних прав людини. Велике значення має добре здійснюване переконання, а також вміло організоване заохочення.

У зв’язку з підпунктом 12 статті 25, треба також зауважити, що повноваження органів і посадових осіб, що розгля-дають справи про адміністративні правопорушення, міс-тяться в КпАП України, а ст. 222 Кодексу визначає, зокре-ма, категорії справ, підвідомчі органам внутрішніх справ (міліції); а ст. 214 розмежовує компетенцію органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні пра-вопорушення тощо.

Щодо забезпечення розгляду звернень громадян (їх об’єднань) та контролю за станом цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на території областей, ще “Концепція адміністративної реформи” Затверджена Указом Президента “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” № 810-98 вiд 22/07/1998р.

передбачала право на позасудовий захист прав і свобод громадян, порушуваних органами виконавчої влади, що повинно реалізовуватися шляхом подання ад-міністративної скарги до вищого у порядку підлеглості ор-гану виконавчої влади (посадової особи).

Окремо, хоча це й виходить за рамки теми цієї курсової роботи, але стосується захисту законності, а також прав і свобод громадян, дозволю собі висловити особисту думку.

Відсутність незалежних адміністративних судів, які б розлядали виключно справи відносно взаємодії представників влади (держави) та її громадян, позбавляє нашу країну більш ефективного механізму встановлення і регламентації таких взаємовідносин у суспільстві, за яких кожній людині було б гарантовано реальне додержання і охорона приналежних їй прав і свобод у сфері виконавчої вла-ди,