Наприкінці цього розділу, треба сказати, що поняття повноважень щільно стикується з поняттям взаємодії (відносин) обласної державної адміністрації з іншими суб’єктами держави, серед яких, наприклад, органи місцевого самоврядування тощо. Розглянемо це питання у наступній частині цієї роботи.

3. Відносини обласної державної адміністрації з органами місцевого самоврядування.

Ці відносини регулюються кількома нормативно-правовими актами, серед яких найголовніші: Конституція2, Закони України “Про місцеві державні адміністрації”4 та “Про місцеве самоврядування” Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280-97-ВР вiд 21/05/1997р.

6 Указ Президента “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України”№ 218/2002  від 05.03.2002р.

7 Указ Президента “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” № 810-98 вiд 22/07/1998р.

8 Указ Президента “Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію”, № 760-95 , 21-08-1995р.

9 Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової ін-формації" №539/97-ВР від 23 вересня 1997р.

10 Постанова КМУ “Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності” , №740-98-п від 25 травня 1998р.

.

На відміну від втратившого чинність “Положення” “Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, районну у містах Києві та Севастополі державну адміністрацію” , затверджене Указом Президента 760-95, 21-08-1995. (Указ 760-95 втратив чинність на підставі Указу Президента N218/2002 від 05.03.2002р.)

, де передбачались дуже вагомі та широкі контрольні повноваження (пункт 8 “Положення”) глав обласних держадміністрацій по зупиненню, скасуванню (аж до звернення в прокуратуру) рішень місцевих Рад, виконавчих комітетів місцевого самоврядування та їх голів, “якщо вони су-перечать Конституції України, законам України, указам і розпорядженням Президента України,...”, діючи у сьогодення Закони регулюють ці відносини більш зважено та детально.

Так стаття 20 Закону “Про місцеве самоврядування”5 передбачає можливість здійснення державного контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і який не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Як вже згадувалось раніше, місцеві державні адміністрації та ограни місцевого самоврядування керуються принципом делегування повноважень у відносинах між собою. Згідно зі статтею 44 Закону “Про місцеве самоврядування” районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин - також програм їх

національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради;

2) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно областей та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;

3) забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів;

4) підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України;

5) сприяння інвестиційній діяльності на території району, області;

6) об'єднання на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій, розташованих на відповідній території, і населення, а також бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури, шляхів місцевого значення та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

7) залучення в порядку, встановленому законом, підприємств, установ та організацій, які не належать до комунальної власності, до участі в обслуговуванні населення відповідної території, координація цієї роботи;

8) затвердження маршрутів і графіків руху місцевого пасажирського транспорту незалежно від форм власності, узгодження цих питань стосовно транзитного пасажирського транспорту;

9) підготовка питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

10) організація охорони, реставрації, використання пам'яток історії та культури, архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та садибних комплексів, природних заповідників місцевого значення;

11) підготовка висновків щодо проектів місцевих містобудівних програм відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що затверджуються сільськими, селищними, міськими радами;

12) видача відповідно до законодавства забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт;

13) забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення,

художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, сім'ї та молоді;

14) підготовка і подання на затвердження ради пропозицій щодо організації територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками історії або культури, які охороняються законом;

15) здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ