Підсумовуючи, все вище викладене, можемо зазначити, що для задоволення потреб правосуддя, для захисту прав і законних суддів, для реалізації конституційного принципу недоторканності, слід передбачити такий порядок, який би не ставив зазначених осіб у двозначне становище.

Література

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. №3018–III.

3. Закон України „Про статус суддів” від 15.12.1992 р. № 2862-XII

4. Закон України „Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996р. № 422/96-ВР.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” № 4 від 12.04.96 р.

5. Коментар до Закону „Про судоустрій України”/ За заг. ред. В.Т.Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

6. Коментар до Конституції України. Інститут законодавства Верховної Ради України. К., 1996р.

7. Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-прак. конф. , 18-19 квітня 2002 р., м. Харків / Редкол.: Сташис В.В. (голов.ред.) та ін. – К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. – 288 с.

8. Штогун С. Проблеми правових гарантій незалежності суддів в Україні” / Право України 2003 р., № 3.

9. Удалова Л. „Імунітет у кримінальному процесі України” / Право України 2003 р., № 7.