Саме тому важливо у подальшому як на правотворчому та правозастосувальному рівні (наприклад, більш чіткіше та прозоріше врегулювати у новому Цивільному процесуальному кодексі процедуру застосування процесуальних строків та наслідків їх пропущення, зробити її гнучкішою; у той же час детальніше регламентувати питання, пов’язані із застосуванням процесуальних строків, призначаємих самим судом, надати учасникам процесу можливість оскаржувати рішення суду з цього питання в окремому порядку тощо), так й на науково-теоретичному рівні (остаточно визначитися із сутністю та класифікацією процесуальних строків, питанням розповсюдження вимог процесуальних строків на суд, співвідношення процесуальних строків із строками позовної давності та іншими юридичне формалізованими строками тощо) приділяти більш детальну увагу цьому безумовно важливому аспекту цивільного судочинства.

Список використаної літератури.

1. Конституція України. - К. 1996р.

2. Цивільний процесуальний кодекс України, зі змін, та допов./ ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

3. Закон України "Про судоустрій" від 7.02.2002 р. / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

4. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р., зі змін, та допов. / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

5. Закон України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України" від 21.06.2001р. / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

6. Концепція судово-правової реформи, затверджена Постановою Верховної Ради України від 28.04.1992р. / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

7. Проект Цивільного процесуального кодексу України, прийнятий у другому читанні згідно Постанови Верховної Ради України від 2.10.2003р./ www.rada.kiev.ua

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України № З від 1.04.1994 р. "Про строки розгляду судами України кримінальних та цивільних справ" / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 21.12.1990р. “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції” / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України №1 від 05.031997р. "Про підготовку цивільних справ до судового розгляду" / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 11.10.1985 р. "Про практику розгляду судами України цивільних справ у касаційному порядку" / ІАЦ "Ліга: Еліт" 7.4.2.

12. Ухвала судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 27.09.2000р./ Рішення Верховного Суду України за 2001р./ www.scourt.gov.ua

13. Ухвала судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 19.01.2000р./ Рішення Верховного Суду України за 2000р./ www.scourt.gov.ua

14. Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11.10.2003р.// Вісник Верховного Суду.№2.2004р.

15. Лист Верховного Суду України від 1.12.2003р. "Про усунення тяганини при розгляді судами справ" / www.scourt.gov.ua

16. "Науково-практичний коментар ЦПК України"., ред. Тертишніков В.І. -X.: Консум.2002р.

17. Авдюков М.Г. "Судебное решение". - М.: Юридическая литература. 1985г.267 стр.

18. Бойко В. "Проблеми правосуддя в Україні та шляхи їх вирішення"// Право України.2002р.№3.

19. Вандишев В.В., Дернова Д.В. "Гражданский процесс". - СПб.: Питер.2001г.416стр.

20. Городовенко В. "Про становлення незалежної судової влади"// Право України.2002р.№9.

21. Зейкан Я.П. "Недоліки законодавчого регулювання цивільного процесу"// Вісник Верховного Суду України.№2.2003р.

22. "Гражданский процесе", ред. Комарова В.В. - X.: Одиссей.2001г.704стр.

23. "Проблемы науки гражданского процессуального права", ред. В.В. Комаров. - X.: Право.2002г.440стр.

24. "Цивільне процесуальне право України", ред. В.В. Комаров. - X.: Право. 1999р. 592стр.

25. Кравчук В. "Тактика цивільного процесу: затягування розгляду справи"// Підприємництво, господарство та право.№9.2002р.

26. Кройтор В.А. "Гражданский процесе". - X.: Эспада.2002г.288стр.

27. "Общая теория права и государства", ред. Лазарев В.В. - М.: Юрист. 1996г.472стр.

28. «Гражданский процесс», ред. В. А. Мусина. - М.: Проспект.2001г.544стр.

29. Руденко М.В. "Питання апеляційного та касаційного провадження за новим процесуальним законодавством"// Законодаство України. Науково-практичний коментар.№2.2002р.

30. "Гражданский процесе", ред. М.К. Треушникова. - М.: Спарк.1998г.544стр.

31. Червоний Ю.С, Волосатый Г.С. и др. «Гражданский процесс Украины». - X.: Одиссей.2003г.352стр.

32. Шевчук П.І., Кривенко В.В. "Касаційне проваждення в цивільних справах"// Вісник Верховного Суду України.№1.2002р.

33. Шевчук П.І. "Організаційно-правові аспекти забезпечення ефективності цивільного процесу"// Вісник Верховного Суду України.№3.2001р.

34. Шевчук П.І. "Розширення дії засад змагальності та диспозитивності при розгляді справ у суді першій інстанції"// Вісник Верховного Суду України.№3.2002р.

35. Штефан М.Й. "Цивільний процес". - К.: Ін-Юре.2001р.608стр.

Суд вважає, що спірні правовідносини між позивачем та Тисменицькою і Івано-Франківської СЕС регулюються нормами глави 31-А ЦПК України, яка визначає порядок розгляду скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до ст. 248-5 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у двомісячний строк, обчислюваний з дня, коли особі стало відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.6), про наявність оскаржуваних рішень та дій посадових осіб Тисменицькою і Івано-Франківської СЕС Кухару І.В. було відомо ще у вересні 2000 року.

Звідси, позовні вимоги Кухара І.В. до Тисменицької районної санітарно-епідеміологічної станції, Івано-Франківської міської санітарно-епідеміологічної станції слід залишити без розгляду.

Суд вважає, що рішення лікувально-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 08.07.1999 року відповідає вимогам Постанови KM України від 17.06.1998 року. Правильність рішення ЛЕК від 08.07.1999 року підтверджується Київським інститутом медицини праці, який 24.02.2000 року повідомив, що наявні у Кухара І.В. захворювання та інвалідність Кухара І.В. не пов’ з шкідливими умовами праці на ВАТ "Барва".

Звідси, слід вважати, що вини