Забезпечення фінансування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації - це за-безпечення організованої групи чи злочинної органі-зації коштами у національній валюті України чи в іно-земній валюті. Таке забезпечення передбачає як орга-нізацію винним постачання зазначеним об'єднанням фінансів іншими особами, так і здіснення такого по-стачання ним безпосередньо. Воно може спрямовува-тись на фінансування як забезпечення функціонування організованої групи чи злочинної організації (при-дбання техніки, зброї, іншого майна, оренду чи при-дбання приміщень, видачу коштів членам таких об'єд-нань як плату за виконання ними відповідних функцій, підкуп представників влади, здійснення розвідуваль-ної та контррозвідувальної діяльності), так і як вчи-нення конкретного злочину (придбання та пристосу-вання знарядь та засобів вчинення злочину, вкладання коштів у незаконну підприємницьку діяльність, випла-та винагороди виконавцям та іншим співучасникам злочину тощо).

Організація приховування злочинної діяльності ор-ганізованої групи або злочинної організації являє со-бою організацію специфічної форми пособницької дія-льності у вигляді переховування злочинця, знарядь чи засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, іншого приховування злочинної діяльності зазначених об'єднань. Організація приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації може виразитись в організа-ції: а) легалізації доходів, отриманих таким об'єднан-ням злочинним шляхом; б) підкупу працівників органів державної влади з метою неприйняття ними передбаче-них законом заходів до викриття учасників групи (ор-ганізації) та притягнення їх до відповідальності; в) проникнення учасників таких об'єднань до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення "даху" для злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації; г) виїзду учасників такої діяльності за межі регіону чи країни; д) збуту предметів, здобутих злочинним шляхом; е) маскування слідів злочину; є) знищення знарядь та засобів вчинення злочинів; ж) фізичного знищення по-терпілих, свідків злочинної діяльності, а також тих співучасників вчинених злочинним об'єднанням злочи-нів, які могли б виступити як свідки.

Якщо приховування, на організацію якого були спрямовані дії особи, саме по собі утворює склад окремого злочину (наприклад, знищення чи пошко-дження майна, вбивство, давання хабара, легалізація майна, здобутого злочинним шляхом, тощо) і це охоп-лювалось умислом такої особи, її дії додатково квалі-фікуються ще й як організація відповідного злочину.

3.3 Підбурювач

Підбурювачем визнається особа, яка схилила іншо-го співучасника до вчинення злочину (ч. 4 ст. 27 КК). Схиляння до вчинення злочину передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потре-бі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншо-го співучасника вчинити злочин. Оскільки у законі йдеться про схиляння "іншого співучасника", то під-бурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення злочину особи, яка може бути суб'єктом злочину. Схиляння ж до вчинення злочину, наприклад, неосудної особи не є підбурюванням у кримінально-правовому розумінні. У разі виконання останньою суспільно небезпечного діяння відповідальність за його вчинення як виконавець несе особа, яка схилила до нього. Не може розглядатися як підбурювання і свідо-ме введення іншої особи в оману, для того щоб, використавши помилку такої особи, досягти певного зло-чинного результату. У такому випадку відсутня психі-чна спільність, що є характерною для співучасті.

Закон (ч. 4 ст. 27 КК) називає такі способи схиляння іншого співучасника до вчинення злочину: 1) умовляння; 2) підкуп; 3) погроза; 4) примус; 5) схи-ляння іншим чином.

Умовляння означає систематичне або одноразове настійливе прохання (переконання) особи у необхід-ності вчинення злочину.

Підкуп — це надання або обіцянка надати особі ма-теріальної (надання грошей або майна, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань) або іншої (допомога у працевлаштуванні, вирішення певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності тощо) вигоди у разі вчинення нею злочину. Підбурювання шляхом підку-пу може, зокрема, проявлятись у замовленні вбивства, коли особа, схиляючи до вчинення такого злочину ін-шу особу, обіцяє чи надає останній відповідну матері-альну винагороду чи іншу вигоду, не виконуючи при цьому функцій організатора такого вбивства.

Погроза - залякування особи заподіянням фізичної, майнової, моральної або іншої шкоди у разі невчинення нею злочину.

Примус передбачає домагання від іншої особи вчи-нити злочин шляхом заподіяння тілесних ушкоджень або застосування до неї іншого насильства, пошко-дження належного їй чи її близьким майна, розповсю-дження певної інформації про таку особу, яку вона бажала зберегти в таємниці, тощо.

Під схилянням іншим чином слід розуміти вчи-нення будь-яких інших, крім зазначених вище, дій, за допомогою яких особа схилила співучасника до вчи-нення злочину. Це можуть бути: доручення, порада, заклик. Якщо схиляння до вчинення злочину здійсне-но у вигляді наказу або розпорядження, адресованого підлеглому по службі, то відповідальність за такого роду підбурювання, а також за виконання зазначених наказу чи розпорядження настає з урахуванням поло-жень, передбачених ст. 41.

Підбурювання має місце тоді, коли схиляється конк-ретна особа (особи) до вчинення конкретного злочину (злочинів). Не визнається підбурюванням схиляння особи до заняття злочинною діяльністю взагалі, коли мова не йде про конкретний злочин. Так само не є під-бурюванням і загальні заклики чи пропозиції до вчи-нення злочину, не адресовані конкретному співучасни-ку. Вони можуть розглядатися як злочинні лише тоді, коли відповідно до КК містять ознаки самостійного складу злочину (наприклад, публічні заклики до наси-льницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади (ч. 2 ст. 109), закли-ки до