вчинення дій, що загрожують громадському по-рядку (ст. 295). Слід зазначити, що в окремих випадках закон передбачає кримінальну відповідальність за під-бурювання не до вчинення конкретного злочину, а до зайняття злочинною діяльністю взагалі (наприклад, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 КК)). Однак у таких випадках інститут співучасті від-сутній, і особа, що вчинила такі дії визнається не підбу-рювачем, а виконавцем відповідного злочину.
З об'єктивної сторони підбурювання характеризується лише активними діями, однак воно непередбачає участі підбурювача у самому злочині як виконавця. Воно можливе на стадії підготовки або під час вчинення злочину. Суб'єктивна сторона підбурювання передбачає наявність у винного прямого умислу.
У разі, якщо підбурювання особою іншої особи до вчинення певних дій утворює самостійний склад зло-чину, цю особу слід визнавати виконавцем такого зло-чину, а її дії кваліфікувати за відповідною статтею Особливої частини КК (наприклад, провокація хабара (ст. 370), примушення чи втягнення у заняття прости-туцією (ч. 2 ст. 303 КК)).
3.4 Пособник
Відповідно до ч. 5 ст. 27 КК пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину іншими спів-учасниками: 1) порадами чи вказівками; 2) наданням засобів чи знарядь; 3) усуненням перешкод, - а так са-мо особа, яка заздалегідь обіцяла: 4) переховати зло-чинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом; 5) придбати чи збути такі предмети; 6) іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Сприяння вчиненню злочину порадами чи вказів-ками полягає в наданні іншим співучасникам інфор-мації щодо найбільш прийнятних місця, часу, способів вчинення злочину та інших обставин, яка є необхід-ною для реалізації спільних злочинних намірів.
Надання засобів чи знарядь злочину полягає у пе-редаванні іншим співучасникам різних предметів ма-теріального характеру, за допомогою яких вони мо-жуть здійснювати вплив на потерпілого, предмет зло-чину чи іншим чином полегшити досягнення злочин-ного результату (зброя, засоби зв'язку, транспорт, до-кументи, наркотичні засоби тощо).
Під усуненням перешкод розуміється ліквідація пе-репон, що заважають (ускладнюють, унеможливлю-ють) реалізації злочинного наміру співучасників. Воно може виразитись у залишенні незачиненим приміщен-ня, куди має проникнути виконавець, відключенні си-гналізації чи невключенні її, виведенні з ладу засобів зв'язку тощо.
Переховування злочинця, знарядь чи засобів зло-чину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочин-ним шляхом, а також придбання та збут таких предметів утворюють пособництво лише у випадку, коли вони були обіцяними до початку вчинення зло-чину чи під час його вчинення. Такі дії можуть вира-зитись у: а) наданні злочинцю помешкання, підробле-них документів; б) знищенні засобів вчинення злочи-ну; в) приховуванні трупа потерпілого, його знівечен-ні; г) зберіганні грошей чи майна, які були предметом злочину; д) придбанні чи продажі майна, здобутого злочинним шляхом, тощо. Форма, у якій іншому спів-учаснику було обіцяно вчинити зазначені дії, може бу-ти різною і значення для визнання діяння пособництвом не має. Такі дії можуть бути визнані пособництвом і за відсутності обіцянки їх вчинити, якщо унаслі-док систематичного їх вчинення вони давали підстави виконавцю розраховувати на подібне сприяння з боку пособника.
Не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь чи засобів злочину, слідів злочину чи предме-тів, здобутих злочинним шляхом, придбання та збут таких предметів не є пособництвом. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених ст.ст. 198 та 396 КК.
Заздалегідь дана обіцянка сприяти приховуванню злочину іншим чином передбачає обіцянку вчинити будь-які інші, крім перелічених у ч. 5 ст. 27 КК, дії, спрямовані на приховування злочину. Це може бути обіцянка знищити кримінальну справу чи предмети, які є доказами у ній, підробити документи, які стосу-ються особистості виконавця злочину чи правомірнос-ті джерел походження предметів, здобутих злочинним шляхом, тощо.
Не є співучастю обіцяне до завершення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний чи вчинюваний злочин (ч. 7 ст. 27 КК). Такі особи підлягають відповідальності лише у випад-ках, коли вчинене ними діяння містить склад іншого злочину (зокрема, передбаченого ч. 3 ст. 243 КК).
Діяння, яке утворює пособництво, може бути вико-нане до вчинення злочину, в процесі його вчинення або після його вчинення іншими співучасниками. Останнє можливе лише стосовно заздалегідь обіцяно-го переховування злочинця, знарядь чи засобів вчи-нення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, придбання чи збуту таких пред-метів, іншого сприяння приховуванню злочину.
Найчастіше пособник сприяє у вчиненні злочину виконавцю. Але пособництво можуть утворювати і дії по сприянню у вчиненні злочину іншим співучасни-кам (наприклад, допомога організатору в організації злочину чи керуванні ним).
На відміну від підбурювання, з об'єктивної сторони пособництво може виражатися не лише в діях, а й у бездіяльності. За характером дій воно поділяється на інтелектуальне та фізичне. Інтелектуальним є пособ-ництво, яке виражається у наданні порад та вказівок щодо вчинення злочину, а також висловленні заздале-гідь обіцянки переховувати злочинця, знаряддя чи за-соби злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті зло-чинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, ін-шим чином сприяти у приховуванні злочину. Фізичне пособництво полягає у наданні засобів чи знарядь вчинення злочину або усуненні перешкод (у тому чис-лі і шляхом бездіяльності).
Висновки
На завершення своєї роботи я хочу ще раз коротко відмітити її зміст та значення для правильності кваліфікації злочинів як курсантами так і практичними працівниками органів слідства.
Відповідно до ст. 26 КК співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Законодавче визначення поняття "співучасть" вклю-чає в себе такі ознаки:
наявність двох чи більше суб'єктів злочину, які беруть участь у вчиненні одного і того умисного злочину;
спільність їх участі у злочи-ні;
3) умисний характер діяльності