(ст. 212 “Порушення законодавства про релігійні об’єднання КпАП від 7 грудня 1984 року зі змінами та доповненнями, ст.181 “Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів КК України від 5 травня 2001 р.). Але вживати засобів, коли нанесена шкода інтересам дитини, вже пізно. “Після масової загибелі членів ордену “Ордену сонячного храму” (16 осіб, в т.ч. – троє дітей), яке сталося в грудні 1995 року у Франції, французька служба загальної розвідки провела детальне вивчення діяльності 173 неорелігійних утворень, що діють в країні. Результатом вивчення стала двотомна доповідь, що була опублікована. При цьому шеф розвідки Ів Бертран заявив, що метою його служби була не інвентаризація сект, а ґрунтовний аналіз того, яку шкоду суспільству може спричинити кожна з них”. Стає очевидно, що не використати зарубіжний досвід в даній справі і не попередити вчинення таких злочинів було б неприпустимо.
Отже, вирішення окресленої проблеми є можливим через внесення змін і доповнень до законодавства. По-перше, виключити ч.3 ст.3 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” або замінити її на більш демократичне формулювання: “Батьки або особи, що їх замінюють мають права й обов'язки керувати дитиною в здійсненні її права на свободу совісті та релігії методом, що відповідає здібностям дитини, які розвиваються”.
По-друге, слід розширити компетенцію Державного комітету у справах релігій, зобов’язати його експертну раду 1) проводити щорічні моніторинги дотримання прав людини існуючими та ново зареєстрованими релігійними утвореннями, опубліковувати результати таких досліджень у ЗМІ, 2) на основі ґрунтовного дослідження всієї діяльності таких утворень, релігійної літератури (всіх обов’язкових до виконання їх членами усних передань чи священних писань), статутних документів, скласти списки всіх деструктивних сект, що провадять свою діяльність на Україні. Держкомрелігій мусить видати наказ, де чітко визначити перелік ознак, за наявності яких релігійне утворення може бути віднесене до деструктивної секти. Такий список також має оприлюднюватися кожен рік.
По-третє. В експертну раду за посадою мають входити представники органів опіки і піклування. Крім того, покласти на органи опіки і піклування обов’язок слідкувати за дотриманням релігійних прав дітей як у всіх релігійних утвореннях, а під особливим наглядом мають бути ті утворення, що внесені до списку деструктивних сект.
Список літератури:
А. Нормативні акти:
1. Конституція України
2. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 року Відомості Верховної Ради, 1991, N 25.
3. Указ Президента України Про Положення про Державний комітет України у справах релігій від 14 листопада 2000 року N 1229/2000 // 01.12.2000 - Офіційний вісник України N 46.
Б. Нормативні акти міжнародного характеру:
1. Конвенція про права дитини прийнята Генеральна Асамблея ООН 20 листопада 1989 року Док. ООН А/КЕЗ/44/25. Конвенція ратифікована Постановою ВР N 789-12 від 27.02.91р.
В. Спеціальна література:
В.Коул Дерем, мол. Перспективи щодо релігійної свободи: порівняльна структура. Релігійна свобода і права людини. Правничі аспекти — Львів, 2001р.
Віктор Єленський Релігійна свобода: українська реальність і світовий досвід. Релігійна свобода і права людини. Правничі аспекти — Львів, 2001р.
Проблема неорелігій в контексті становлення демократичних державно-церковних відносин — Київ, грудень, 1998 року Український центр економічних та політичних досліджень.
Проблема неорелігій в контексті становлення демократичних державно-церковних відносин — Київ, грудень, 1998 року Український центр економічних та політичних досліджень.
Релігієзнавчий словник за ред. А. Колодного і Б. Лобовика — Київ “Четверта хвиля”, 1996 р.