наявніс-тю:
а) двох і більше безпосередніх об'єктів (наприклад, склад розбійного нападу - ст. 187 КК);
б) двох форм вини - складної (змішаної) (наприклад, склад умисно-го тяжкого тілесного ушкодження, яке потягло за со-бою смерть потерпілого - ч. 2 ст. 121 КК);
в) двох або більше дій, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину (наприклад, ст. 357 КК - викрадення, привла-снення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем...).
До числа складних відносяться також склади зло-чинів, об'єктивна сторона яких характеризується різ-ними способами вчинення злочину або настанням різ-них наслідків.
Злочини з матеріальним складом - це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки е обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. У таких складах об'єк-тивна сторона одержує свій повний розвиток тільки за умови настання зазначених наслідків і тільки з цього моменту злочин вважається закінченим. До злочинів з матеріальним складом відноситься вбивство (статті 115-119 КК), крадіжка (ст. 185 КК) та інші.
Злочини з формальним складом - це злочини, в яких суспільно небезпечні наслідки не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. Такі злочини вважаються закінчени-ми з моменту вчинення зазначених у законі дій.
Безумовно, що і в злочинах з формальним складом має місце настання певних наслідків, але вони не від-несені законом до числа ознак злочину і знаходяться немовби за межами складу злочину. Настання таких наслідків не впливає на кваліфікацію злочину і може враховуватись лише при призначенні покарання. До злочинів із формальним складом відносяться одер-жання хабара (ст. 368 КК), дезертирство (ст. 408 КК), хуліганство (ст. 296 КК) та інші.
Різновидом злочинів із формальним складом ви-знаються так звані усічені склади злочинів, які у зв'яз-ку з їх підвищеною суспільною небезпекою визнають-ся закінченими на більш ранніх стадіях вчинення зло-чину: готуванні або замаху. Момент закінчення злочи-ну у таких складах переноситься на стадію поперед-ньої злочинної діяльності. Так, розбій (ст. 187 КК) вважається закінченим із моменту нападу, а не з мо-менту заволодіння майном, а бандитизм (ст. 257 КК) - з моменту організації банди. Іншими словами, закон конструює ці злочини таким чином, що вони вважа-ються закінченими з моменту вчинення діяння, яке за своїм змістом є попередньою злочинною діяльністю.
У кримінально-правовій літературі згадується ще й про формально-матеріальні склади злочинів Див.: Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник / За редакцією професора П.С. Матишевського, до-центів П.П. Андрушко, С.Д. Шапчепко. - К., 1997.
. До цих складів відносяться злочини, момент закінчення яких пов'язаний як з часом вчинення діян-ня, так і з часом настання передбачених у відповідній нормі наслідків. Типовим прикладом є особливо кваліфікований склад зґвалтування (ч. 4 ст. 152 КК). Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування мало-літньої чи малолітнього є одним юридичним складом злочину - це і є формально-матеріальний склад злочину: якщо в спе-цифічну конструкцію особливо кваліфікованого скла-ду зґвалтування входять особливо тяжкі наслідки, він розглядається як матеріальний; якщо ж ця конструкція особливо тяжких наслідків не містить - зґвалтування малолітньої чи малолітнього - цей склад розглядаєть-ся як формальний Див. Там же..
До цього ж виду складів злочину віднесено і такі злочини, що вважаються закінченими як з моменту настання злочинного наслідку, так і з моменту вчи-нення замаху на його досягнення (наприклад, посяган-ня на життя судді, народного засідателя чи присяжно-го у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя - ст. 379 КК).
3. Елементи складу злочину
Як уже зазначалось, склад злочину утворює лише певна кількість ознак, що встановлюється тільки кри-мінальним законом.
Сам термін "склад" передбачає наявність якоїсь єд-ності, чогось цілого, що утворюється з певних складо-вих частин.
Наука в багатьох випадках при дослідженні якогось складного явища вдається спочатку до його розподілу на складові, які дослідити простіше, а згодом, склада-ючи вже досліджені складові до одного цілого, формує уяву стосовно явища в цілому.
Кримінально-правова наука, досліджуючи інститут складу злочину, вдалася саме до такого прийому, що дало можливість отримати позитивні результати.
Склад злочину – це юридичне поняття і юридичне визначення окремого злочину, єдність та сукупність всіх його ознак.
Треба підкреслити, всі ознаки складу злочину за їх особливостями поділяються на чотири групи, які характеризують злочин з чотирьох його боків:
Ознаки, які характеризують об’єкт злочину, його суспільну спрямованість на заподіяння певної суспільно небезпечної шкоди;
Ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину – дію чи бездіяльність, а також обставини їх вчинення (місце, час, знаряддя, і т.ін.);
Ознаки, які характеризують діяча – його вік, осудність, громадянство, посадовий стан тощо;
Ознаки, які характеризують злочин з внутрішнього боку – психічне ставлення злочинця до своїх дій та їх наслідків, спонукання до вчинення цих дій, а також його емоційний стан тощо.
Ознаки, які характеризують злочин з якогось одного боку, називаються елементом складу злочину.
Такими є:
Об’єкт злочину – ті ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди в сфері відповідних суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.
Ознаками об’єкту злочину є:
а) важливість та цінність суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону;
б) тяжкість заподіюваної злочином шкоди в сфері цих суспільних відносин – пошкодженість, вразливість об’єкта;
в) предмет – матеріальна річ, злочинним впливом на яку заподіюється суспільно небезпечна шкода в сфері тих суспільних відносин, що існують з приводу цієї речі.
Об’єктивна сторона злочину – це ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину, ті зміни в оточуючому суспільному середовищі, які призводять вчинення злочину, а також саме діяння, подію вчинення злочину.
Такими ознаками є:
а) дія – тобто суспільно значима