Прямі зв'язки з міжнародним страховим бізнесом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993 p. (№ 709) з метою формування конкурентного середовища на страховому ринку України було створено Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» (Держстрах трансформувався в HACK «Оранта»). Вона охопила своєю діяльністю практично всі види обов'язкового страхування (в тому числі й державного), майна, а також, маючи розвинену агентську мережу, ринок особистого страхування, включаючи ринок накопичувальних видів страхування з виплатою фіксованої суми. Частка зібраних страхових премій у 1996 p. «Оранта» становила 19,4 відсотків усього потенціалу ринку. Успішний вихід і діяльність цієї компанії на страховому ринку України сприяв поліпшенню діяльності всіх суб'єктів, що здійснюють надання страхових послуг.

Із розвитком приватного підприємництва почали з'являтися нові страхові компанії (як правило, спеціалізовані), що працювали на страховому терені свого головного засновника. Наприклад:

СК «Алькона» - практикує страхування ризиків при виробленні атомної електроенергії;

СК «Гарант - АВТО» охопила всі види страхування автомобілів, створена Мінавтотрансом України;

СК «Енергополіс» - зайняла ринок страхування ризиків при виробленні різноманітних видів електроенергії, створена за участю Мінчорнобиля України;

СК «Інтерполіс» - здійснює страхування залізничних перевезень, заснована «Укрзалізницею»;

СК «Вексель» - страхує фінансові ризики, засновник Промінвестбанк України;

СК «Укргазпромполіс» - страхування майнових ризиків, створена за участю AT «Укргазпром».

За даними Укрстрахнагляду, в 1993 p. кількість страхових компаній перевищувала тисячу. Наприкінці 1996 p., в Україні було зареєстровано близько 670 страхових компаній, з яких практично надавали послуги із страхування 369.

Станом на 1 січня 1998 р. в Україні нараховувалось 249 страхових компаній. За географічною ознакою їх можна класифікувати:

Західний регіон - 28 страховиків, що складає 11% до загальної кількості по Україні; Східний регіон - 62 страховики - 25%; Центральний регіон - 104 страхові організації - 42%, у тому числі у м. Києві - 92 страховики - це 40% до загальної кількості страховиків по Україні.

Середній розмір статутного фонду цих організацій близько 160 тис. євро. Процес концентрації страхового капіталу призвів до скорочення кількості страхових компаній, з одного боку, і посилення їхньої ролі у фінансовій системі країни, з іншого. Так, у 1998 p. розмір зібраних страхових премій становив 776 млн. грн., що на 99% більше, ніж у 1997 р. а за перше півріччя 1999 p. зібрано 435 млн. грн. Статистика свідчить, що страхування в Україні цивілізовано розвивається, наближаючись за деякими аспектами до високого рівня розвитку страхової справи в світі.

Слід зазначити, що страховики це юридичні особи (акціонерні, повні, командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Вони розробляють умови страхування і пропонують на ринку України страхові послуги своїм клієнтам [15].

Чинне законодавство (ст. 14 Закону України «Про страхування») визначає, що окрім страховиків діяльність на страховому ринку можуть здійснювати ще і страхові агенти та страхові брокери. У законі зазначається, що страховики можуть здійснювати страхову діяльність через страхових посередників (страхових агентів і страхових брокерів).

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і використовують частину його страхової діяльності (укладення договорів страхування, одержання страхових платежів, виконання робіт, пов'язаних з виплатами страхових сум і страхового відшкодування). Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за комісійну винагороду на підставі договору із страховиком.

Страхові брокери - громадяни або юридичні особи, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють посередницьку діяльність на страховому ринку від свого імені на підставі доручень страхувальника або страховика.

Посередницька діяльність страхових агентів і страхових брокерів на користь іноземних страховиків на території України не допускається, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Важливим суб'єктом у страховій справі є страхувальники.

Згідно ст. З Закону України «Про страхування» страхувальниками визначаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб для отримання страхових сум (страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового випадку.

3.2 Основні галузі страхування, їх форми та види.

Ринкові відносини, що відкривають широкий простір для господарської

ініціативи, коли кожен суб'єкт господарювання діє на власний страх і ризик, мають зворотний бік непередбачуваність економічної ситуації, ймовірність шкоди і втрат з вини клієнтів або партнерів. Відповідно розширюється перелік ризиків, які можуть бути об'єктом страхування.

Враховуючи різноманіття об'єктів, що підлягають страхуванню, відмінності в обсязі страхової відповідальності і категоріях страхувальників, всю сукупність відносин страхування можна поділити на п'ять наступних галузей: майнове страхування, соціальне страхування, особисте страхування, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків [22].

Згідно ст. 4 Закону України «Про страхування», об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:

з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування);

з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Об'єктами майнового страхування є матеріальні цінності;

соціального страхування - рівень добробуту громадян;

особистого страхування - життя, працездатність і здоров'я громадян.

Існують такі види договорів особистого страхування: змішаного страхування життя; страхування дітей; до шлюбу (весільне); вихованців дитячих інтернатних закладів; від нещасних випадків; страхування робітників і службовців за рахунок організації та ін.

Договори змішаного страхування життя об'єднують кілька зобов'язань страхової організації, що зумовлюються різними страховими подіями, якими є:

1) закінчення строку страхування;

2) травма, одержана внаслідок нещасного випадку,