коштів у страхуванні підпорядкований ступеню вірогідності заподіяння збитку в результаті настання непередбачених подій.
Ще одна особливість наближує страхування до категорії кредиту. Це відплатність коштів страхового фонду. Відомо, що саме кредит забезпечує поверненість отримання грошової сcуди. Однак, щодо відплатності страхового платежу, як характерної ознаки страхування, слід мати на увазі, що вона перш за все відноситься до страхування життя. Це дійсно повернення платежів, що має обов'язковий характер. Під час майнового страхування, страхування від нещасних випадків, інших видах страхування, виплати страхового відшкодування чи страхового Забезпечення можливі лише в разі настання страхових випадків у розмірах, обумовлених відповідними документами. Економічний зміст таких виплат відрізняється від повернення страхових платежів.
Населення багатьох країн надає перевагу заощадженню своїх коштів через страхові компанії, укладаючи з ними договори на страхування життя, здоров'я та майна. До продажу страхових полісів нерідко залучаються їх банки. Акумульовані кошти до настання страхових випадків, використовуються страховиками, передусім, як джерело кредитних ресурсів. Страхові поліси служать гарантіями повернення позик. Матеріальні цінності, які при кредитуванні приймають банки як заставу, мають бути застраховані. У цьому і проглядається тісний зв'язок між страхуванням і кредитом [37].
Страхування є системою особливих грошових відносин, що займають важливу ланку між фінансовими і кредитними відносинами [32]. Останнім часом вдаються до розширеного тлумачення фінансів, відокремлюючи п'ять великих сфер їх функціонування: фінанси державні, фінанси галузеві, кредит і грошовий обіг, ринок цінних паперів, страхування.
Ця концепція надає фінансам широкого змісту, в контексті якої страхування стає на один рівень із кредитом, державними і галузевими фінансами. Страхові компанії, як й інші підприємства, мають своє фінансове господарство, призначене для забезпечення статутної діяльності. У цій частині страхування і входить до фінансів галузей і підприємств. У сучасних умовах розвитку економіки, страхування набуває комерційного характеру, починає працювати на ринок, стає товаром і послугою, що обслуговує всі верстви населення і сфери економіки. Страхування як індустрія (охоплює різноманітні господарські явища та види діяльності.
На думку вчених це універсальний засіб, здатний вивести суспільство з безвиходу сучасних труднощів.
1.3 Функції страхування
Зміст, сутність і призначення страхування найяскравіше та найповніше проявляється через його функції. В якості функцій страхування можна виділити такі напрямки його діяльності [42]:
У літературі зазначається, що найважливішими серед них є відновлювальна, попереджувальна, ощадна та контрольна функції.
Основною функцією страхування є відшкодування збитків від страхових випадків, відновлення продуктивних сил чи добробуту страхувальника (страхувальників). В юридичній літературі ця функція традиційно іменується відновлювальною (в спеціальній літературі зі страхування ця функція страхування найчастіше іменується ризиковою функцією). Саме в межах дії цієї функції відбудеться перерозподіл грошової форми вартості серед учасників
страхування у зв'язку з наслідками випадкових страхових подій [34].
Попереджувальна функція страхування спрямована на фінансування заходів по зменшенню страхового ризику за рахунок частини коштів страхового фонду. У страхуванні життя категорія страхування в найбільшій мірі зближається з категорією кредиту при нагромадженні у відповідності з договорами страхування на доживання обумовлених страхових сум. Збереження грошових сум за допомогою страхування на доживання пов'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного добробуту. Тим самим страхування має й ощадну функцію.
Контрольна функція страхування полягає в строго цільовому формуванні коштів страхового фонду. Дана функція випливає з усіх вищевказаних специфічних функцій і проявляється одночасно з ними в конкурентних страхових відносинах, в умовах страхування. У відповідності з контрольною функцією на підставі нормативних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за правильним проведенням страхувальних операцій [40].
На наш погляд слід виділити п'ять функцій страхування:
Функція формування спеціального страхового фонду грошових коштів, (сприяння розвитку економіки) як плати за ризики, які беруть під свою відповідальність страхові компанії. Страхування стає можливим лише за наявності у страховика певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків у разі їх виникнення. Ця функція реалізується в системі резервних фондів, що забезпечують стабільність страхування, гарантію виплат і компенсацій. Якщо в комерційному банку акумулювання засобів населення з метою накопичення коштів несе лише заощаджувальний характер, то у страхуванні ця функція має заощаджувально-ризиковий зміст. Формування страхових резервів - це спосіб концентрації та використання коштів, необхідних для розподілу між усіма страхувальниками не лише збитків, зумовлених страховими випадками поточного періоду, а й для покриття таким шляхом можливих масштабніших збитків у наступні періоди. В моральному відношенні кожний з учасників страхового процесу впевнений в отриманні матеріального забезпечення на випадок нещастя чи закінчення строку дії договору. Через функцію формування страхових грошових фондів вирішується проблема інвестування тимчасово вільних коштів у банки та інші комерційні структури, вкладення коштів у нерухомість, придбання цінних паперів. З часом механізм використання тимчасово вільних коштів буде поширюватися й удосконалюватися, а значення функції формування спеціальних страхових фондів рости [46].
На відшкодування збитків та особисте забезпечення громадян (компенсаційна) функція страхування дає право лише тим фізичним та юридичним особам, котрі є учасниками формування страхового фонду. Виплата компенсації здійснюється в рамках укладених договорів страхування. Як правило, страхувальникам, які зазнали серйозних збитків від страхового випадку, виплачується відшкодування в сумах, значно більших за внесені страхові платежі. Порядок відшкодування втрат визначається страховою компанією, виходячи з умов договору страхування і регулюється державою, чинним законодавством. Через цю функцію реалізується об'єктивний характер необхідності страхового захисту [44].
Попередження страхового випадку й мінімізація збитку (превентивна) функція передбачає широкий комплекс заходів, спрямованих на недопущення чи зменшення негативних наслідків, викликаних нещасними випадками, стихійними лихами, іншими несприятливими обставинами. До цього ж можна віднести й правовий вплив на страхувальника, передбачений